Усок
| село Усок | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Громада | Ямпільська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 706 |
| Поштовий індекс | 41230 |
| Телефонний код | +380 5456 |
| День села | 28 серпня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°54′20″ пн. ш. 33°41′17″ сх. д. / 51.90556° пн. ш. 33.68806° сх. д.Координати: 51°54′20″ пн. ш. 33°41′17″ сх. д. / 51.90556° пн. ш. 33.68806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м |
| Водойми | р. Усок |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41200, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт Ямпіль, бульвар Ювілейний, буд. 1 |
| Карта | |
  Усок | |
 Усок | |
| Мапа | |
| |
Усо́к — село в Україні, у Ямпільській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 706 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Усоцька сільська рада.
Після ліквідації Ямпільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Усок знаходиться на березі річки Усок в центральній частині Шосткинського району, недалеко від її витоків, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Паліївка. Поруч проходять автомобільна дорога Т 1912 та залізниця, станція Янпіль за 4 км.
Історія[ред. | ред. код]
Точної дати заснування села не встановлено. Старожили розповідають, що першим поселенцем був Ус — козак — втікач з півдня, від нього і пішла назва Усок.
Населення займалось землеробством. На початку XVIII століття в с. Усок налічувалось 28 дворів, а на кінець століття — 89. У 1897 році жителів налічувалось 870 осіб.
Село в період феодалізму переходило з рук в руки. Жителі сплачували високі податки і відбували панщину.
У листопаді 1764 року Катерина II видала указ про нагородження поміщика Неплюєва двома українськими волостями. Так село опинилося у власності пана Неплюєва.
За період розвитку капіталізму в селі відбувається розшарування селянства на заможних і бідняків.
У 1917 році наприкінці грудня було встановлено радянську владу.
У 1925 році у селі Усок утворено партійні та комсомольські осередки.
У лютому 1930 року, під час примусової колективізації, у селі було створено колгоспи «Наш шлях» та «Нова громада». У 1931 році колгоспи були об'єднані в одне господарство.
2 вересня 1941 року село Усок захопили німецькі загарбники. Практично все чоловіче населення було на фронті. Жінки та діти перебували в окупації 2 роки. Село було звільнено від німецько-нацистських загарбників 2 вересня 1943 року 6-ю гвардійською стрілецькою дивізією.
З фронтів Німецько-радянської війни не повернулися 156 жителів, 87 з них нагороджені орденами й медалями. Про грізні події війни нагадує Братська могила радянських воїнів, які загинули при визволенні села.
У післявоєнні роки жителі заново відбудували колективне господарство. Незабаром колгосп «Рассвет» став одним із найкращих господарств району.
У 1957 році на братській могилі радянських воїнів, які загинули у вересні 1943 року, було встановлено бетонну скульптуру воїна.
29 квітня 2024 року російські військові скинули дві керовані авіабомби на село Усок Ямпільської громади. Внаслідок вибухів зруйноване приміщення місцевої школи та пошкоджені 25 будинків місцевих жителів[2].
Сьогодення[ред. | ред. код]
На території сільської ради працює ТОВ «Світанок», загальноосвітня школа I—II ст., пошта, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотечна філія Ямпільської ЦБС, Будинок культури, 4 кладовища[3]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Братська могила радянських воїнів
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
Уродженці[ред. | ред. код]
- Ігнатенко Олександр Степанович — український військовий діяч, генерал-лейтенант, заступник Міністра оборони України з кадрів. Народний депутат України 2-го скликання.
Учасники Великої Вітчизняної війни[ред. | ред. код]
- Ігнатенко Олександр Огейович — учасник Великої Вітчизняної війни.
- Ігнатенко Федір Васильович — учасник Великої Вітчизняної війни.
- Заярний Трохим Юхимович — учасник Великої Вітчизняної війни.
- Заярний Іван Титович — учасник Великої Вітчизняної війни.
Репресовані[ред. | ред. код]
- Ворона Іван Іванович — за систематичне проведення антирадянської агітації проти заходів радянської влади на селі.
- Кондратенко Федір Никифорович — репресований за звинуваченням в контрреволюційній діяльності.
- Остапенко Федір Васильович — репресований за співучасть у терористичному акті.
- Сенченко Никифор Леонтійович — репресований як учасник антирадянського куркульського угрупування.
- Савицький Микола Федорович — учасник збройного опору російському більшовизму в 1918-20 рр..
- Супрун Іван Миколайович — репресований за релігійну діяльність, церковний староста с.Усок
- Рощин Харитон Семенович — репресований як учасник антирадянського куркульського угрупування.
- Хохол Олексій Олексійович — репресований як учасник шпигунської націоналістичної повстанської організації.
Загиблі у російсько-українській війні[ред. | ред. код]
- Віталій Миколайович Козюра — внаслідок штурмових дій з боку противника біля населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області.[4]
- Анатолій Володимирович Заярний — у ході ведення бойових дій в районі населеного пункту Водяне Донецької області.[5]
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Книга Пам’яті Сумської області: Забуттю не підлягає: Анотований покажчик. Т. І / Автор-упорядник О.С.Коваленко; Під редакцією Л.А.Покидченко. – Суми: Видавництво "Ярославна”, 2007. – 384 с., іл.
- Книга Пам’яті Сумської області Т.3 (2017)
- Книга Пам’яті Сумської області Т.4 (2018)
- Книга Пам’яті Сумської області Т.5 (2020)
- Реабілітовані історією. Сумська область. ‒ Книга 2 / Обл. ред. кол.: І. О. Яговдик (голова), І. В. Богданова (заст. голови), В. Б. Звагельський (заст. голови), І. Г. Федоренко (секретар), О. Г. Бажан, А. М. Близнюк, О. В. Вовк, С. І. Дегтярьов, Л. О. Демченко, С. М. Картель, Г. І. Корогод, Ю. О. Нікітін, Л. А. Покидченко, В. І. Прохоренко, Т. Д. Сапіч, В. С. Терентьєв, А. О. Ткаченко, В. В. Турков. НАН України. Інститут історії України; Сумська обласна державна адміністрація; Сумська обласна рада; Управління служби безпеки України в Сумській області; Редакційна колегія науково-документальних і краєзнавчих видань Сумської області; Державний архів Сумської області; Національна спілка краєзнавців України. – Суми: Видавничо-виробниче підприємство "Мрія-1” ТОВ, 2013. – 756 с. – (Реабілітовані історією)
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Сумська область / Ред. кол. тома: Макухін І. Я. (гол. редкол.), Гриченко І. Т. (заст. гол. редкол.), Долгін Г. С., Калітаєв К. Г., Кафтарян С. М., Козирєв П. В., Косяк О. О., Малкієль С. В., Підопригора А. Я., Полохов В. М., Сахарова Н. Ф. (відп. секр. редкол.), Скрипник В. Д.,Ступак Ю. П. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. – 696 с.
| ||||||||
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ “Почули свист і вибух. Було страшно”. Наслідки обстрілу села Усок на Ямпільщині. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 30 квітня 2024.
- ↑ Ямпіль.INFO (13 вересня 2021). На території Ямпільської громади нарахували 46 кладовищ, де дозволено ховати померлих. ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Альона, Лавренцова (14 грудня 2023). Ямпільщина прощалася з 47-річним Героєм Віталієм Кузюрою. ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). Процитовано 22 травня 2024.
- ↑ Ямпіль.INFO (24 січня 2023). В Уску попрощались Анатолієм Заярним, який віддав своє життя захищаючи рідну землю. ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). Процитовано 22 травня 2024.