Установчі збори Люксембургу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Установчі збори Люксембургу
Assemblée constituante Lëtzebuerg
 
Загальна інформація:
Юрисдикція: Люксембург Люксембург
Тип: збори
Адреса:
Адреса: Еттельбрек, Люксембург



Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Установчі збори Люксембургу
Assemblée constituante Lëtzebuerg

Установчі збори Люксембургу (люксемб. Assemblée constituante Lëtzebuerg) — установчі збори 1848 року в Люксембурзі, що були скликані для написання та прийняття нової національної конституції.

Історія[ред. | ред. код]

Велике Герцогство Люксембург було адміністративно окремим від Об'єднаного Королівства Нідерландів ще з часів з Бельгійської революції 1830 року, проте залишилося в особистій унії з Нідерландами. Перша конституція була прийнята 17 жовтня 1841 року при Вілемі II[1]. Вона набула чинності 1 січня 1842 року[2]. Перша конституція була дуже консервативною, вона підтверджувала автократію короля-великого герцога[3][4].

З початком революції 1848 року Вілемі II змінився з консерватора на ліберала, що дозволило зберегти монархію, у час піднесення ліберальних симпатій.

24 березня 1848 року декрет Великого герцога закликав, щоб установча комісія із п'ятнадцяти обраних осіб дослідила, як зберегти уряд[5]. 30 березня комісія вирішила (тринадцятьма голосами за, жодного проти, двоє утримались), щоб скликати установчі збори, для того. щоб переписати конституцію. Це рішення комісії було затверджене Королем-великим герцогом Вілемом II 1 квітня 1848 року[5].

Вже 19 квітня 1848 року були проведені вибори в установчі збори. Перше засідання установчих зборів відбулось 25 квітня у місті Еттельбрек[6], у якому тимчасово перебував уряду, оскільки Люксембург вважалося занадто небезпечним під час революційних подій. 29 квітня установчі збори перебралися в Люксембург. Для засідань установчих зборів використовували нещодавно побудовану будівлю Люксембурзької ратуші[5].

Установчі збори прийняли нову конституцію 23 червня[7], а 10 липня 1848 року вона була підписана Королем-великим герцогом[6]. Прийнята конституція була схожа на ліберальну Конституцію Бельгії, яка була написана Національним конгресом[en] під час Бельгійської революції 7 лютого 1831 року[4]. Єдина істотна відмінність полягала в тому, що не було включено згадки про сенат у новій конституції. Цим король-великий герцог хотів перевірити владу нової Палати депутатів. Сенат, Державна рада[en], був створені у 1856 році, коли Вілем III видав нову (консервативну) конституцію. всупереч думки Палати депутатів[3].

Конституція набула чинності 1 серпня 1848 року, коли новий уряд під керівництвом колишнього губернатора Ґаспара Теодора Іґнаса де-ла-Фонтена[en] почав виконувати свої обв'язки, до виборів першої Палати депутатів. Вони відбулися 28 вересня 1848 року[6]. Палата депутатів засідала 3 жовтня, а новий, постійний уряд під керівництвом Жана-Жака Віллмара[en] почав працювати 8 грудня 1848 року, та оголосив промульгацію конституції.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mémorial A, 1841, No. 51 (PDF). Service central de législation. Архів (PDF) оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 28 грудня 2006.(нім.)/(фр.)
  2. Mémorial A, 1841, No. 51 (PDF). Service central de législation. Архів (PDF) оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 28 грудня 2006.(нім.)/(фр.)
  3. а б Thewes (2006), p. 7
  4. а б 1848. Council of State. 7 березня 2008. Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 5 вересня 2009.(фр.)
  5. а б в Mersch (1972), p. 483
  6. а б в Thewes (2006), p. 14
  7. Mémorial A, 1848, No. 23 (PDF). Service central de législation. Архів (PDF) оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 28 грудня 2006.(нім.)/(фр.)

Посилання[ред. | ред. код]