У серпні сорок четвертого (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У серпні сорок четвертого
рос. В августе сорок четвёртого
Жанр роман
Форма роман
Тема німецько-радянська війна і СМЕРШ
Автор Володимир Богомолов
Мова російська
Написано 1973
Опубліковано листопад 1974
Опубліковано українською «Молодь»
Переклад О. Стаєцький

«У серпні сорок четвертого» (рос. В августе сорок четвёртого, також відомий під назвою «Момент істини») — роман російського радянського письменника Володимира Богомолова. Вперше опублікований у 1974 році, окремі частини роману публікувалися в 1965-70 роках. У 1977 роман вийшов у перекладі українською мовою (видавництво «Молодь», перекладач О. Стаєцький)[1]. Загалом перекладений понад 20 різними мовами, зазнав біля 100 видань. Перше російське видання наразилось на серйозний спротив радянської офіційної цензури та протидію КДБ[2]. Вважається одним з найкращих художніх творів на військову тематику та творів про долю людини на війні[3].

У романі описані події німецько-радянської війни на території західної Білорусі та, частково, Литви 1944 року. В основу роману покладені справжні події, відбиті в офіційних документах того часу.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія роману відбувається в серпні 1944 на нещодавно звільненій радянськими військами території Білорусі. У прифронтовій смузі двох радянських фронтів — 1-го Прибалтійського і 3-го Білоруського — діє кваліфікована група німецьких агентів, яка зовнішнім спостереженням і через резидентуру видобуває для німецького командування цінну розвідувальну інформацію. Пошуком цих агентів займається одна з оперативно-розшукових груп Управління контррозвідки СМЕРШ 3-го Білоруського фронту під керівництвом капітана Альохіна. Майже двотижневий розшук відчутних результатів не дав. Пошуки ускладнюються наявністю в прифронтовій зоні ворожих до радянських військ підрозділів польської Армії Крайової та литовських Лісових братів

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Капітан Павло Васильович Альохін — старший оперативно-розшукової групи Управління контррозвідки 3-го Білоруського фронту.
  • Старший лейтенант Євген Таманцев на прізвисько «Скорохват» — оперативник військової контррозвідки у групі Альохіна.
  • Гвардії лейтенант Андрій Степанович Блінов на прізвисько «Малюк» — стажист, направлений у групу Альохіна після поранення на фронті.
  • Підполковник Микола Федорович Поляков — начальник розшукового відділу Управління контррозвідки 3-го Білоруського фронту.
  • Генерал-лейтенант Олексій Миколайович Єгоров — начальник Управління контррозвідки 3-го Білоруського фронту.

Особливості авторського стилю[ред. | ред. код]

Автор використав цікавий прийом опису подій роману: події, часто — ті самі, подаються з точки зору різних героїв, що дозволяє читачам краще зрозуміти особливості характерів.

Автору вдалося зобразити війну як важку і брудну роботу на межі виснаження людських фізичних та нервових сил.

Історія написання та перекладів[ред. | ред. код]

Під час роботи над романом автор піддавався контролю радянських спецслужб.

Роман не видавався польською мовою через наявну в романі критику польської Армії Крайової, хоча автор думками головного героя, Альохіна, відзначає мужність учасників повстання поляків у Варшаві, яке розпочала Армія Крайова.

Екранізації та постановки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]