Фасти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фасти (лат. fasti) у Стародавньому Римі:

  1. позначення сприятливих днів (fasti dies) у римському календарі;[1]
  2. дошка або кам'яна чи мармурова плита, на якій висічений римський календар із зазначенням fasti dies та інших днів;[2]
  3. кам'яна або мармурова плита, на якій висічена щорічна хроніка обіймання посад у вищій магістратурі (консулів, преторів, цензорів, тощо), тут же можуть вказуватися найважливіші події за рік;
  4. мармурова плита, що містить перелік тріумфаторів від найдавніших часів до 19 до н. е. (Fasti Triumphales).
  5. назва незавершеної поеми[ru] давньоримського поета Овідія, яку він писав приблизно в 2-8 роках н. е.

Етимологія терміну

[ред. | ред. код]

Fasti — це множина латинського прикметника fastus,[3] який частіше вживався як іменник і означав «те, що дозволено», «те, що є законним в очах богів».[4] В свою чергу, fastus походить від fas, що перекладається як «воля богів» або «божественний закон».[5]

Fasti dies

[ред. | ред. код]

Первісно, у Стародавньому Римі слово fasti мало значення «щасливий, вдалий, погоджений [з богами]»[2] і вживалося стосовно римського календаря, дні якого поділялися на fasti dies (благословенні, сприятливі дні) та nefasti dies (неблагословенні, несприятливі дні).[6] Введення такого поділу днів на дві групи приписують другому царю Риму Нумі Помпілію, що правив з 717 по 673 рік до н. е.[1]

Римляни вірили, що у благословенні дні боги створювали найкращі умови для будь-яких звершень[6] (будівництво, торгівля, релігійні обряди, судочинство, початок подорожі, тощо) і сприяли їм. Відповідно, у nefasti dies боги не допомагали, відтак, вони вважалися несприятливими, тому в ці дні римляни намагалися утриматися від будь-яких важливих приватних і державних справ.[7]

Fasti dies ділилися на:[8]

  • dies fasti comitiales;
  • dies fasti non comitiales.

В будь-який день fasti dies консул мав право на lege agere, тобто міг скликати коміції, а от підлеглі йому магістрати могли «мати справу з народом» (cum populo agere) лише в dies fasti comitiales, але не в дні другої групи.[8]

Nefasti dies

[ред. | ред. код]

Це були сакральні (священні) дні року, до яких відносилися:[9]

  • dies religiosi — дні шанування мертвих, також дні присвячені культу богині Весті або богам підземного царства;
  • atri dies — дні відзначені якимось жалобним історичним спогадам;
  • наступні дні, що слідують за ідами, нонами та календами.

Особливо суворо релігійним настановам слідували вищі магістрати при виконанні своїх обов'язків: наприклад, претор і консул в nefasti dies не могли вимовляти слова do, dico, addico (тобто, не могли надавати, говорити, судити[10]). Відповідно, судові установи в такі дні були зачинені.[9]

Змішані дні

[ред. | ред. код]

Окрім fasti dies та nefasti dies існували також змішані дні:[9]

  • dies intercisi, які вважалися nefasti вранці і ввечері, але fasti в проміжні години;
  • dies fissi, які вважалися nefasti до завершення сакральних ритуалів.

Фасти (календар)

[ред. | ред. код]

Складання річного календаря і визначення в ньому fasti та nefasti днів мало велике значення для всього суспільного життя. Календар наперед записувала колегія понтифіків, члени якої потім його щодня оприлюднювали.[9]

Дні в календарі записували наступними скороченнями:[9]

  • F — fasti dies;
  • N або NP — nefasti dies;
  • С — dies comitiales;
  • EN — dies intercisi;
  • Q. R. C. F. (= quando rex comitiavit fas) — dies fissi (дні, коли священний цар головує в калатних коміціях, це 24 березня і 24 травня)
  • Q. ST. D. F. (= quando stercus delatum fas) — день прибирання у храмі Вести, коли з нього виносилися сміття і бруд (15 червня).

Подібно до того, як у перші століття республіки всі галузі суспільного життя перебували в руках патриціїв, останні в особі понтифіків (див.) відповідали за оприлюднення календаря.

Дні в календарі поділялися на fasti dies та nefasti dies наперед і записувалися жерцями на дошках або кам'яній чи мармуровій плиті, що виставлялися на загальний огляд.[2] Згодом, такі камені і сам календар отримали назву fasti.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б НЕС та 1911—1916, т. 28, стлб. 923—924.
  2. а б в ЛЗЕ2, 2007, с. 525.
  3. WordSense Dictionary, 2024, fasti.
  4. WordSense Dictionary, 2024, fastus.
  5. WordSense Dictionary, 2024, fas.
  6. а б Викисловарь. фасты (рос.)
  7. РІЕ, 1973, Том 14.
  8. а б Паулі-Віссова, 1885, с. 398—399.
  9. а б в г д ЭСБЕ та 1890—1907, том 35, с. 354—355.
  10. Словник Glosbe
  11. Академик.ru та 2000-2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Довідники

[ред. | ред. код]