Фащівка (Ровеньківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Фащівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Ровеньківський район
Громада Хрустальненська міська громада
Код КАТОТТГ UA44080050130097213
Основні дані
Засновано 1773
Статус із 2024 року
Населення 2368 (01.01.2013)[1]
Поштовий індекс 94652
Телефонний код +380 6431
Географічні координати 48°13′10″ пн. ш. 38°40′07″ сх. д. / 48.21944° пн. ш. 38.66861° сх. д. / 48.21944; 38.66861Координати: 48°13′10″ пн. ш. 38°40′07″ сх. д. / 48.21944° пн. ш. 38.66861° сх. д. / 48.21944; 38.66861
Висота над рівнем моря 319 м
Водойма Балка Фащівка


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 94650, Луганська обл., Антрацитівський р-н, смт Фащівка, вул. Октябрська, 3
Карта
Фащівка. Карта розташування: Україна
Фащівка
Фащівка
Фащівка. Карта розташування: Луганська область
Фащівка
Фащівка
Мапа

Фа́щівка — селище в Україні, в Хрустальненській міській громаді Ровеньківського району Луганської області.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Селище розташоване на південному заході області на Донецькому кряжі, за 15 км від районного центру та за 86 км від обласного центру. Через село протікає Балка Фащівка, яка впадає в річку Міус.

Історія[ред. | ред. код]

Селище засноване у 1773 році вихідцями з села Фащівки Бєлгородської губернії. Першими поселенцями були 60 сімей, висланих із Бєлгородської губернії царською владою.

До села Фащівка у 18181819 роках зі Слобідської України (Харківської губернії) були вислані царем Олександром I учасники повстання. У 18281829 роках сюди прибули переселенці з Молдови.

Радянська влада встановлена на початку 1918 року.

На території села організували три колгоспи: «Нове село», «Гострий курган» і колгосп ім. Ворошилова.

У період німецько-радянської війни все доросле населення було на фронті. У боях брало участь 962 жителі Фащівки. З них загинуло 614 чоловік, нагороджені орденами та медалями 463 особи. За героїчну працю у роки війни понад 200 жителів нагороджені медалями.

Після визволення села у трьох колгоспах залишилося 8 пар волів, 17 коней. До осені 1943 року зі старих та розбитих тракторів зібрали 4 робочі трактори. Навесні 1944 року цими тракторами, волами, кіньми, коровами засіяно 50 % усієї посівної площі.

У селищі споруджені 3 пам'ятники радянським воїнам, що віддали життя за визволення Фащівки від німецької навали.

У 1952 році три колгоспи об'єднані в один ім. Пархоменка, а в лютому 1962 року він перетворений на радгосп «Супутник».

У 1971 році до споруди середньої школи прибудована двоповерхова будівля. У 1978 році зведені новий будинок культури та церква.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 3119 осіб, з них 2,28 % зазначили рідною українську мову, 97,44 % — російську, а 0,28 % — іншу[2].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Міусинський заказник біля Фащівки: типовий краєвид місцевості

Фащівка має сполучення з м. Антрацит. У наш час радгосп «Супутник» реорганізований у колективне господарство. У селищі діє дві бібліотеки: шкільна та сільська. На території селища розташована лікарня з амбулаторним лікуванням.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 127, матеріали Олени Ковальової).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 26 жовтня 2013.
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]