Федоров Іван Федорович

Іван Федорович Федоров — автор нарисів зі статистики та історії Одеси.

Із середини 1860-х — до кінця 1890-х рр. був дійсним членом Одеського статистичного комітету, до якого у цей час входили відомі статистики та історики: А. Скальковський, П. Брун, А. Шмаков, М. Вольський та ін. Наприкінці 1860-х у збірці зазначеної установи вийшли дві його статистичні праці: про клімат Одеси й здоров'я городян та про становище робітничого класу Одеси (ця праця була практично першим дослідженням з цієї проблематики й досі є цінним джерелом для вивчення складу, занять та побуту одеських робітників дореформеного десятиліття). У 1870-х вийшло ще кілька статистичних праць. Вже тоді він розпочав збір історичних матеріалів про Одесу. Так С. Бернштейн у своїй праці «Исторический и экономический очерк Одессы» видання 1881, наводячи низку «интересных сведений, относящихся к истории завоевания бывшей укрепленной деревушки Гаджибея или Хаджи-бей», наголосив: «сведения эти сообщены нам членом Одесского статистического комитета Ив. Ф. Федоровым, они добыты им из архива при главном военном штабе в С.-Петербурге». Проте його історичний нарис Одеси «Столетие Одессы…» був завершений та опублікований лише у 1894. У той час він залишався дійсним членом Одеського статистичного комітету мав чин статського радника. Вищезгаданий нарис історії Одеси автор розподілив на 15 частин, поєднуючи притому хронологічний принцип з тематичним, авторський текст з історичними матеріалами:

1) Вместо введения: очерк северного побережья Черного моря с древнейших времен;

2) История Одессы: Покорение Гаджибея и правление адмирала де-Рибаса;

3) Учреждение первого городского управления, фамилии первых общественных деятелей и купечества;

4) Роспись доходов и расходов 1802 г.;

5) Правление герцога Ришелье;

6) Правление св. кн. Воронцова;

7) Бомбардировка Одессы в 1854 г.;

8) Пав. Евст. Коцебу;

9) Открытие городской общей думы и представители ее до последнего времени;

10) Генерал-лейтенант П. А. Зеленой;

11) Очерк народного образования в Одессе с 1804 г. до настоящего времени;

12) Н. И. Пирогов;

13) Топографический и географический очерк Одесского градоначальства и население Одессы, улицы и площади;

14) Промышленность и торговля;

15) Заключение".

Водночас на початку нарису І. Федоров стверджував: «История Одессы невелика: ее можно разделить на пять периодов: 1) Завоевание Гаджибея; 2) Ришелье; 3) Воронцов; 4) Коцебу и 5) Последнее двадцатилетие». Для написання зазначеного нарису застосував праці античних та середньовічних авторів та одеських істориків: В.Надлера, О. Маркевича та ін. Водночас помістив низку цінних матеріалів: переказ про штурм Хаджибея 1789 одного зі старожилів; список купців Одеси на 1800; список гласних міської думи від 1863 та ін. У нарисі також аналізуються географічні та геологічні особливості території Одеського градоначальства. Серед ілюстрацій слід відзначити: план-реконструкцію «Вид Гаджибея во время его завоевания» (потім неодноразово передруковувалася ін. авторами з певними змінами).

Праці

• Столетие Одессы с портретами административных и общественных деятелей и с видами Одессы. — Одесса, 1894;
• Сравнительные цифры народного образования в Одессе за 20 лет // Адрес календарь Одесского градоначальства на 1887 год. Одесса, 1886.

Література

• Котова Н. О. Краєзнавчі дослідження у виданнях одеського статистичного комітету (60-80-ті рр. ХІХ ст.) // Проблеми історії та сучасного тану науки Української держави. — Т. Історичні дисципліни та українознавство. — Миколаїв-Одеса, 2002. — С. 40 — 49. Т. Г. Гончарук