Федір Весна
Федір Весна (рус. Федоръ Весна, Chwiodor Wesna) — сокольничий короля Ягайла (згідно із «літописцем великих князів литовських»). Найімовірніше, православний і не надто знатного походження. За припущенням історика Олега Ліцкевича, був русинізованим балтом[1].
У джерелах він згадується як власник розташованих неподалік Жупран Новосілок (Novam villam alio nomine in vulgari Nowesyolo)[2] і як поручитель перед кн. Скиргайлом за Гридька Костянтиновича, причім на досить низькій позиції (грамота писана межи 1387 й 1392 роком)[3][1][a].
Зі смертю 17 березня 1392 р. княгині Уляни Олександрівни Ягайло призначив Федора вітебським намісником, чим «покривдив» Свидригайла, що вважав цю землю частиною своєї вотчини. Пізньою зимою чи то пак ранньою весною 1393 р. той захопив Вітебськ і вбив Ф. Весну. Відповіддю на бунт став похід Вітовта та Скиргайла, до яких долучився Юрій Святославич Смоленський: Свидригайла піймали й доставили королю в Краків[5].
Коментар[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ліцкевіч А. Да пытання пра рутэнізацыю балтаў у ВКЛ у XIV — пачатку XV ст. // Arche. — 2009. — № 11-12. — С. 50-51.
- ↑ Semkowicz W. Przywileje Witołda dla Moniwida, starosty wileńskiego i testament jego syna Jana Moniwidowieza // Ateneum Wileńskie. № 2, 1923. — S. 259.
- ↑ Пам'ятки української мови. Грамоти XIV cтоліття / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. — Київ: Наукова думка, 1974. — С. 108
- ↑ Polechow, Sergiej (2020). Poręczenie za kniazia Żedywida a wydarzenia lat 1392-1393 w Wielkim Księstwie Litewskim. Zapiski historyczne. 85 (3): 74.
- ↑ Nikodem, Jarosław (2013). Witold: Wielki Książę Litewski (1354 lub 1355-27 października 1430). Kraków: Avalon. с. 162. ISBN 978-83-7730-051-0.
Література[ред. | ред. код]
- Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 537-541. — ISBN 978-5-86007-918-2.