Феллінський повіт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Феллінський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Ліфляндська | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Феллін | |||
| Створений | 1745 | |||
| Скасований | 1920 | |||
| Площа | 4015,2 верст² | |||
| Населення | 99 747 осіб (1897) | |||
Феллінський повіт (ест. Viljandi kreis, рос. Феллинский уезд, нім. Fellinsche Kreis) — адміністративна одиниця Ліфляндської губернії Російської імперії, згодом Естонії, що існувала в 1745—1920 роках. Повітове місто — Феллін.
Історія[ред. | ред. код]
Повіт створений 1745 року в складі Ризької губернії. 1783 року увійшов до складу Ризького намісництва. 1796 року, після його поділу, увійшов до складу Ліфляндської губернії. 1920 року територія повіту увійшла до складу незалежної Естонії.
Населення[ред. | ред. код]
За Всеросійським переписом населення 1897 року, у Феллінському повіті проживало 99 747 осіб, у повітовому Фелліні — 7736 осіб[1]. Національний склад повіту на 1897 рік[2]:
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
На 1913 рік у повіті були 42 волості[3]:
- Абенкатська,
- Адаверська,
- Айденська,
- Вагенкюльська,
- Вастемойзська,
- Велико-Кепоська,
- Вирацька,
- Войнікська,
- Вольмарсгофська,
- Геймтальська,
- Гельмська,
- Гольстерська,
- Ейзекюльська,
- Єгевестська,
- Імаверська,
- Кабальська,
- Керсельська,
- Керстенська,
- Коркюльська,
- Курристська,
- Левеська,
- Лустиверська,
- Нижигальська,
- Ново-Войдомська,
- Ново-Оберпаленська,
- Ново-Суисленська,
- Ново-Тикасильмська,
- Оберпаленська,
- Оверлакська,
- Олустферська,
- Пакаська,
- Перстська,
- Пуятська,
- Рідакська,
- Рутківерська,
- Сосарська,
- Старо-Войдомська,
- Старо-Сусленська,
- Старо-Текасильська,
- Сургаверська,
- Тайверська,
- Тарнастська,
- Тухалакська,
- Уммельська,
- Феллинська.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наличное население в губерниях, уездах, городах. web.archive.org. 9 квітня 2015. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Распределение населения по родному языку. web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Волостныя, станичныя, сельския... web.archive.org. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 5 березня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Феллин / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Справочная книга по судебно-мировым округам Лифляндской, Курляндской и Эстляндской губерний. Рига, 1899.
- Hupel, August Wilhelm (1782). Topographische Nachrichten von Lief- und Ehstland. Dritter und lelzter Band. Riga: zu finden bey Johann Friedrich Hartknoch. с. 525—580.
- Bienenstamm, H. von (1826). Geographischer Abriß der drei deutschen Ostsee-Provinzen Rußlands, oder der Gouvernemens Ehst-, Liv- und Kurland. Riga: Deubner. с. lk. 95–117.
- Bornhaupt, Christian (1855). Entwurf einer geographisch-statistisch-historischen Beschreibung Liv-, Ehst- und Kurlands, nebst einer Wandkarte. Riga: W.F. Häcker. с. 101.
