Фокін Ігор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фокін.
Ф
Ігор Фокін
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Петрович
Фокін
Народження 6 грудня 1965(1965-12-06) (58 років)
  Свердловськ, УРСР
Зріст 172 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Позиція захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
СРСР «Шахтар» (С)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985—1986 СРСР «Зоря» (В) 30 (0)
1987—1988 СРСР «Динамо» (І/БЦ) 66 (2)
1988 СРСР «Таврія» (С) 19 (0)
1989—1994 СРСР/Україна «Зоря» (В) 193 (12)
1994—1995 Україна «Кривбас» 29 (0)
1995—1998 Україна «Металург» (З) 64 (1)
1998 Україна «Торпедо» (З) 23 (0)
1999—2001 Україна «Сталь» (А) 37 (1)
2000 → Україна «Сталь-2» 2 (0)
2001—2003 Україна «Авангард-Інтер» (Р) 69 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2006—2007 Україна «Агата» (Луганськ)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Петрович Фокін (нар. 6 грудня 1965, Свердловськ, УРСР) — радянський та український футболіст і тренер, захисник та півзахисник.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Свердловську, вихованець місцевого «Шахтаря», перші тренери — М. Крамаренко та Ю. Доровський. У 1983—1984 році на аматорському рівні виступав за дорослу команду свердловського «Шахтаря». У 1985 році перейшов до головної команди Луганщини, друголігової «Зорі». У футболці луганчан в союзній першості зіграв 30 матчів. Також у складі луганців дебютував у кубку СРСР, 24 червня 1985 року в програному (1:2) домашньому поєдинку 1/64 фіналу проти нікопольського «Колоса». Ігор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. У 1987 році перейшов до складу друголігового ірпінського «Динамо» (наступного року команда переїхала до Білої Церкви). В складі «динамівців» зіграв 66 матчів (2 голи) у чемпіонаті СРСР. По ходу сезону 1988 року перейшов першолігової сімферопольської «Таврії», де зіграв 19 матчів.

Повернення до «Зорі»[ред. | ред. код]

У 1989 році знову став гравцем ворошиловградської (а згодом — луганської) «Зорі». Сезон 1987 року ворошиловградський колектив завершив 16-м[2], а наступного року знову вибув до другої ліги, де став четвертим за підсумками сезону 1988 року[2]. Саме в другому дивізіоні й розпочав виступати Фокін.

В сезоні 1990 року «Зоря» виступала в західній групі буферної зони чемпіонату СРСР[2]. Підсилена досвідченими гравцями, «Зоря» в підсумку стала лише сьомою. Наступного року команда, очолювана відомим у минулому ворошиловградським футболістом Анатолієм Куксовим, зайняла друге місце, що означало повернення до першої ліги чемпіонату СРСР[3].

16 лютого 1992 року відбувся перший офіційний матч в новітній історії луганців. У 1/32 розіграшу Кубку України «Зоря» зустрілася з очаківським «Маяком» і перемогла 3:1. Голи забивали Тимерлан Гусейнов, Володимир Фурсов та Олександр Севідов[3]. Взяв у ньоме участь і Фокін, відігравши увесь поєдинок[4]. Першим матчем луганської «Зорі» в [Чемпіонат України з футболу[|чемпіонатах України]] стала виїзна зустріч з дніпропетровським «Дніпром», яка завершилася перемогою господарів з рахунком 2:0. Усі 90 хвилин з капітанською пов'язкою в тому поєдинку відіграв й Ігор Фокін[5]. Дебютним голом у «вишці» Ігор відзначився 16 квітня 1992 року на 69-й хвилині переможного (4:0) домашнього поєдинку 9-го туру підгрупи 2 проти івано-франківського «Прикарпаття». Сам же футболіст вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. Загалом в своїй (другій) підгрупі «Зоря» стала сьомою з десяти команд[3]. Протягом наступних двох сезонів луганці боролися за виживання, а Фокін був ключовим гравцем команди.

«Кривбас» та запорізькі клуби[ред. | ред. код]

Напередодні початку сезону 1994/95 років перейшов до складу іншого представника Вищої ліги, криворізького «Кривбасу». Дебютував у футболці криворіжців 5 серпня 1994 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 5-го туру Вищої ліги проти донецького «Шахтаря». Фокін вийшов у стартовому складі, а на 46-й хвилині його замінив Геннадій Приходько[7]. Єдиним голом у складі «кривбасівців» відзначився 27 вересня 1994 року на 81-й хвилині переможного (4:0) виїзного поєдинку 1/16 фіналу кубку України проти запорізького «Віктора». Ігор вийшов у стартовом складі та відіграв увесь матч[8]. У команді виступав до завершення сезону, за цей час у чемпіонаті України зіграв 29 матчів, ще 3 поєдинки (1 гол) провів у кубку України.

А вже наступний сезон розпочав у футболці запорізького «Металурга». Дебютував у футболці запорожців 25 липня 1995 року в переможному (3:2) домашньому поєдинку 1-о туру Вищої ліги проти «Миколаєва». Фокін вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[9]. А 27 вересня 1995 року на 71-ій хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 12-о туру Вищої ліги проти івано-франківського «Прикарпаття». Гравець вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[10]. У п'ятому чемпіонаті «Металург» зайняв рекордне для себе 5-е місце. В шостому чемпіонаті у вищому дивізіоні відбулося скорочення команд з 18 до 16 клубів. Набраний в попередній першості темп запорожцям зберегти не вдалося. За підсумками чемпіонату команда посіла лише 8 місце, набравши 41 очко. У зимове міжсезоння сьомого чемпіонату команду зі скандалом покинув квартет молодих гравців у складі Якова Кріпака, Андрія Каряки, Сергія Ільченка й Олексія Олійника, які перейшли в київський ЦСКА. Залишив команду й Ігор Фокін. За час, який він провів у «Металурзі», в чемпіонаті України зіграв 64 матчі та відзначився 1 голом, ще 9 поєдинків провів у кубку України. Проте на відміну від своїх колишніх партнерів по команді залишився в Запоріжжі, але підписав контракт з іншою місцевою вищоліговою командою, «Торпедо». Дебютував у футболці «торпедівців» 9 березня 1998 року в програному (0:1) домашньому поєдинку 1/8 фіналу кубку України проти полтавської «Ворскли». Фокін вийшов на поле в стартовому складі, а на 46-й хвилині його замінив Микола Ліпинський[11]. У вишці дебютував у складі «Торпедо» 17 березня 1998 року, в переможному (1:0) виїзному поєдинку 16-о туру проти своєї колишньої команди, запорізького «Металурга». Ігор вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[12]. А тим часом фінансова ситуація в клубі погіршувалася, через що «Торпедо», посівши останнє місце у Вищій лізі, вилетів до Першої ліги. Тим не менше Ігор залишився в команді й першу частину сезону 1998/99 років відіграв у Першій лізі, а коли ситуація в команді продовжувала погіршуватися під час зимового трансферного вікна вирішив попрощатися з «Торпедо». За цей час у складі клубу в чемпіонатах України зіграв 23 матчі, ще 5 поєдинків провів у кубку України

«Сталь» та «Авангард»[ред. | ред. код]

У 1999 році перейшов до першолігової алчевської «Сталі». Дебютував у футболці алчевського клубу 5 квітня 1999 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 21-о туру проти охтирського «Нафтовика». Фокін вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[13]. Єдиним голом у футболці «сталеварів» відзначився 6 серпня 1999 року на 48-ій хвилині переможного (4:1) домашнього поєдинку 3-о туру проти житомирського «Полісся». Ігор вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[14]. В сезоні 1999/00 років алчевці вперше в своїй історії завоювали срібні медалі Першої ліги та отримали можливість наступного сезону дебютувати у Вищій лізі. Проте у Вищій лізі місця для Фокіна не знайшлося, тому він був переведений до «Сталі-2», яка виступала в другій лізі, але й там не став основним гравцем, зігравши у 2-х матчах чемпіонату. Ще 1 поєдинок за другу команду «сталеварів» провів у кубку України. Під час зимової перерви залишив алчевський колектив. Протягом свого перебування в «Сталі» в першій лізі чемпіонату України зіграв 37 матчів та відзначився 1 голом.

У 2001 році перейшов до складу друголігового «Авангарду» (Ровеньки). Дебютував у складі команди з Ровеньків 25 березня 2001 року в переможному (1:0) виїзному поєдинку 16-о туру групи В проти дружківського «Машинобудівника». Фокін вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[15]. До 2003 року продовжував виступати в «Авангарді» (згодом — «Авангард-Інтер»), за цей час у другій лізі зіграв 69 матчів, ще 1 матч провів у кубку України.

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

У 2004 році Ігор Фокін завершив професіональну кар'єру й перейшов до аматорського клубу «Агата» (Луганськ). Того року зіграв 23 матчі в чемпіонаті та 5 поєдинків у кубку. З 2005 року став граючим тренером луганської команди, зіграв 6 матчів у чемпіонаті та 1 — у кубку. З 2006 році сконцентрувався на тренерській діяльності й до 2007 року працював головним тренером «Агати». З 4 березня 2008 року по 2011 рік працював тренерому у луганській «Зорі» та головним тренером дублюючого складу луганців. З 2011 року сконцентрувався на тренерській роботі в першій команді «Зорі».

Стиль гри[ред. | ред. код]

Запам'ятався універсалізмом, чіткістю й акуратністю в обороні. Майстер дивовижних підкатів, здавалося, діє досить просто, проте пройти його було неймовірно важко. Володів потужним ударом. Не раз після виконання ним штрафного удару воротар опинявся поза справами[16].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Зоря» (Ворошиловград)—«Колос» (Нікополь)
  2. ↑ а б в Зоря в 1987—1990(рос.)
  3. ↑ а б в Зоря в 1991—1992(рос.)
  4. ↑ «Артанія» (Очаків)—«Зоря-МАЛС» (Луганськ)
  5. ↑ «Дніпро» (Дніпропетровськ)—«Зоря» (Луганськ)
  6. ↑ «Зоря-МАЛС» (ПЛуганськ)—«Прикарпаття» (Івано-Франківськ)
  7. ↑ «Кривбас» (Кривий Ріг) - «Шахтар» (Донецьк)
  8. ↑ «Віктор» (Запоріжжя) - «Кривбас» (Кривий Ріг)
  9. ↑ «Металург» (Запоріжжя) - «Миколаїв» (Миколаїв)
  10. ↑ «Металург» (Запоріжжя)—«Прикарпаття» (Івано-Франківськ)
  11. ↑ «Торпедо» (Запоріжжя) - «Ворскла» (Полтава)
  12. ↑ «Металург» (Запоріжжя)—«Торпедо» (Запоріжжя)
  13. ↑ «Нафтовик» (Охтирка) - «Сталь» (Алчевськ)
  14. ↑ «Сталь» (Алчевськ) - «Полісся» (Житомир)
  15. ↑ «Машинобудівник» (Дружківка) - «Авангард» (Ровеньки)
  16. ↑ Профіль на сайті «Луганський футбол»

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фокін_Ігор_Петрович&oldid=38220174