Філіпп Мюллер-Гебгард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп Мюллер-Гебгард
нім. Philipp Müller-Gebhard
Народився 15 жовтня 1889(1889-10-15)
Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецька імперія
Помер 2 липня 1970(1970-07-02) (80 років)
Людвігсбург, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці»
Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «Хрестовий похід проти комунізму»
Медаль «Хрестовий похід проти комунізму»
Офіцер ордена Зірки Румунії
Офіцер ордена Зірки Румунії
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»
Кримський щит
Кримський щит

Філіпп Мюррер-Гебгард (нім. Philipp Müller-Gebhard; 15 жовтня 1889, Гайдельберг — 2 липня 1970, Людвігсбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

16 липня 1908 року поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. З 27 лютого 1919 року — командир 1-го добровольчого баденського батальйону. З 11 жовтня 1921 по 30 вересня 1934 року служив у баденській поліції. 1 жовтня 1934 року поступив на службу у вермахт і був призначений командиром батальйону 35-го піхотного полку. З 6 жовтня 1936 року — командир 13-го піхотного полку. З 28 листопада по 1 грудня 1939 року — командир 169-ї піхотної дивізії. З 6 листопада 1940 по 10 липня 1942, з 24 листопада 1942 по 17 лютого 1943 і з 3 травня по 1 листопада 1943 року — командир 72-ї піхотної дивізії. З 1 по 15 вересня 1941 року — командир корпусу «Африка». В листопаді 1943 року відправлений у резерв, з 10 лютого 1944 по 15 лютого 1945 року — військовий комендант Праги. В кінці війни взятий у полон американськими військами, звільнений 5 червня 1947 року.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, S. 234.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована

командир
387-ї піхотної дивізії

28 листопада — 1 грудня 1939
Наступник:
оберст
Генріх Кіркгайм
Попередник:
генерал танкових військ
Ервін Роммель

командир корпусу «Африка»

1 — 15 вересня 1941
Наступник:
генерал танкових військ
Людвіг Крювель
Попередник:
генерал від інфантерії
Франц Маттенклотт

командир
72-ї піхотної дивізії

6 листопада 1941 — 10 липня 1942
Наступник:
генерал-майор
Курт Суше
Попередник:
генерал-майор
Курт Суше

командир
72-ї піхотної дивізії

24 листопада 1942 — 17 лютого 1943
Наступник:
генерал-лейтенант
граф
Ральф фон Оріола
Попередник:
генерал-лейтенант
граф
Ральф фон Оріола

командир
72-ї піхотної дивізії

3 травня — 1 листопада 1943
Наступник:
генерал-лейтенант
Ервін Менні