Хайріл Анвар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хайріл Анвар
Народився 26 липня 1922(1922-07-26)[1][2][…]
Медан, Індонезія[1]
Помер 28 квітня 1949(1949-04-28)[1][2][…] (26 років)
Джакарта, Індонезія[1]
Національність мінангкабау[4]
Діяльність поет, письменник
Alma mater Hollandsch-Inlandsche Schoold і Meer Uitgebreid Lager Onderwijsd
Роки активності з 1942
Magnum opus Q107343129?, Q117802773? і Mixed Roar of Dustd
Батько Toeloesd[5]
Мати Salehad[5]
Діти Evawani Ellisad

CMNS: Хайріл Анвар у Вікісховищі

Хайріл Анвар (26 липня 1922 — 28 квітня 1949) — індонезійський поет, член «Покоління 45» . Автор 96 робіт, у тому числі 70 віршів.

Його вірші неодноразово піддавалися цензурі з боку японців, які в той час окупували Індонезію. Помер в Джакарті від невідомої хвороби.

Біографія[ред. | ред. код]

Анвар народився в Медані, Північна Суматра 26 липня 1922 року. В дитинстві мав впертий характер, який успадкував від батьків[6]. Навчався в місцевій школі, яку кинув у віці 18 років[7]. Пізніше Анвар зазначив, що з 15-річного віку хотів стати художником.[8]

Після розлучення батьків,[9] батько продовжував фінансово підтримувати його і його мати,[10] , які у 1940 році переїхали до Батавії.[7] Маючи намір продовжувати здобувати освіту, він врешті-решт знову кинув навчання. В Батавії він познайомився з дітьми заможних індонезійців,[6] а також з місцевою літературною сценою, почавши входити в місцеві літературні кола.

Анвар отримав визнання після написання вірша «Nisan» («Могила»; який вважається першим[8]) у 1942 році.[9] Причиною створення стала смерть його бабусі. Однак, незважаючи на цей успіх, його вірші регулярно відхилялися видавцями. Наприклад, в 1943 році, коли він вперше прийшов до журналу Pandji Pustaka зі своєю поезією, більшість з віршів були відхилені як «занадто індивідуалістичні» і такі, "що не відповідають духу Великої Східноазійської сфери співпроцвітання. Однак, деякі з них, в тому числі вірш «Diponegoro», пройшли цензуру. В цей період він продовжував спілкуватися з іншими письменниками, обмінюючись ідеями, в результаті ставши їхнім лідером. Згодом він заснував журнал Gema Gelanggang.[7] Свій останній вірш «Cemara Menderai Sampai Jauh» він написав у 1949 році.[11]

Могила Анвара на цвинтарі Карет Бівак

Анвар помер в лікарні CBZ Hospital (нині R.S. Ciptomangunkusomo) в Джакарті 28 квітня 1949 року; на наступний день він був похований на кладовищі Карет Бівак.[9] Причини його смерті досі залишаються нез'ясованими. Серед ймовірних причин називають тифсифіліс, а також туберкульоз.[12] Нідерландський дослідник індонезійської літератури А. Teeuw зазначає, що Анвар знав про те, що він помре молодим, вказуючи на це в творі «Jang Terampas dan Jang Putus»[13] і прогнозуючи, що його буде поховано на цвинтарі Карет Бівак.[9]

Протягом свого життя Анвар написав понад 90 робіт, в тому числі близько 70 віршів. Більшість з них не були опубліковані за життя письменника. Натомість згодом вони були зібрані в кілька збірок і опубліковані посмертно. Одна з його найвідоміших  робіт — «Aku» («Я»).[10]

Теми[ред. | ред. код]

В творах були порушені різні теми, в тому числі тема смерті, індивідуалізм та екзистенціалізм. Часто твори мали різні інтерпретації.

Особливості стилю[ред. | ред. код]

Під впливом зарубіжних поетів, Анвар під час написання поезії використовував повсякденну мову та новий синтаксис, що посприяло розвитку індонезійської мови

Володіння мовами[ред. | ред. код]

Незважаючи на незакінчену освіту, володів англійською, нідерландською і німецькою мовами.[9] Добре знав європейську поезію 20. століття (в тому числі творчість Р. М. Рільке і Т. С. Еліота). Переклав індонезійською мовою повість А. Жіда, листи Р. М. Рільке, оповідання Е. Хемінгуея.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

15 серпня 2021 року спільними зусиллями Міністерства закордонних справ України та ГО "Українська Ініціатива" в Ніжині відбулося відкриття меморіальної дошки на честь класика світової та індонезійської літератури, видатного борця за незалежність Індонезії, людини яка надихає й досі борців за свободу у всьому світі - Хайріла Анвара.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]