Хомік Сергій Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хомік.
Сергій Хомік
Сергій Ярославович Хомік
 Полковник
Загальна інформація
Народження 1986(1986)
Жовтневе, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 11 листопада 2022(2022-11-11)
Донецька область, Україна
Поховання Сусваль
Національність українець
Alma Mater Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Повітряні сили
Формування
 456 БрТрА
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергій Ярославович Хомік (1986, с. Сусваль, Волинська область — 11 листопада 2022, район с. Берестове, Донецька область[1]) — український військовий льотчик І класу[2], полковник 456 БрТрА Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена «За мужність».

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Хомік народився в селі Сусваль, нині Оваднівської громади Володимирського району Волинської области України[1].

У 2008 році після закінчення Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба служив льотчиком-штурманом вертолітної ланки пошуково-рятувального забезпечення підрозділу вертолітної ескадрильї[1].

Брав участь у миротворчій місії ООН в Африці[2][1].

Піл час російсько-української війни офіцер виконав близько 1000 бойових вильотів (АТО/ООС — близько 800; 2022 — майже 250)[1]. Екіпаж полковника Хоміка здійснював успішні бойові вильоти, а під його керівництвом бойові уміння опанували більше 20 льотчиків[3][2].

Командир вертолітної ескадрильї. 11 листопада 2022 року на Донеччині два Мі-8 Повітряних Сил ЗСУ вилетіли на знищення російських окупантів. Політ проходив штатно, ведучий вертоліт під командуванням полковника Сергія Хоміка підійшов до місця відпрацювання. Спалах. Машина здійснила різкий маневр уліво. Ще кілька секунд командир надлюдськими зусиллями утримував у повітрі вертоліт, що палав. Кілька миттєвостей — і ведучий борт «зустрів землю» в районі с. Берестове на Донеччині. Ціною власного життя Сергій Хомік врятував побратимів[2][1].

Похований 17 листопада 2022 року в родинному селі[3][1].

Залишилися батьки, дружина та двоє дітей[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» I ступеня (23 грудня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
  • орден «За мужність» II ступеня (7 листопада 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5];
  • орден «За мужність» III ступеня (2 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У Вінниці планують найменувати топонім на честь Сергія Хоміка[7].

Військові звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и Сергій Хомік. Платформа пам'яті Меморіал.
  2. ↑ а б в г Оксана Уретій, Роман Рибачук (15 грудня 2022). Командир екіпажу Мі-8 полковник Сергій Хомік — герой, що ціною власного життя врятував своїх побратимів. АрміяInform.
  3. ↑ а б На Волині попрощалися із загиблим командиром вертолітної ескадрильї (фото). Вісник+К. 17 листопада 2022.
  4. ↑ Указ Президента України від 23 грудня 2022 року № 874/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
  5. ↑ Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 755/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
  6. ↑ Указ Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ У Вінниці планують найменувати топоніми на честь іще двох полеглих Захисників України – Сергія Пархоменка та Сергія Хоміка. Рішення виконавчого комітету. www.vmr.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 18 червня 2023.


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хомік_Сергій_Ярославович&oldid=40537072