Хорошилов Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Олександрович Хорошилов
Народження 15 липня 1911(1911-07-15)
Одеса
Смерть 7 серпня 1988(1988-08-07) (77 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Бомбардувальна авіація
Роки служби 19321970
Партія КПРС
Звання  Генерал-майор авіації
Формування 48-й бомбардувальний авіаційний полк
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Володи́мир Олекса́ндрович Хороши́лов (15 липня 1911, Одеса — 7 серпня 1988, Київ) — генерал-майор ВПС СРСР, учасник Німецько-радянської війни під час якої був командиром авіаланки 48-го бомбардувального авіаційного полку 7-ї армії Північно-Західного фронту. Герой Радянського Союзу (1940).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 липня 1911 року в місті Одесі. Росіянин. Після закінчення залізничної школи працював на дослідній сільськогосподарській станції, склодувному заводі. Згодом переведений на комсомольську роботу до Інституту генетики і селекції.

У Червоній Армії — з 1932 року. В 1933 році закінчив військову авіаційну школу льотчиків, у 1936 — Борисоглєбську авіаційну школу командирів ланок. Член ВКП(б) з 1938 року.

Учасник Радянсько-фінської війни як командир авіаланки 48-го швидкісного бомбардувального авіаполку. Здійснив 45 бойових вильотів літаком СБ на бомбардування ворожих військ і укріплень.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування і виявлені відвагу та героїзм, старшому лейтенанту Хорошилову Володимиру Олександровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» (№ 187).

Брав участь в Радянсько-німецькій війні. Воював на Південному, Південно-Західному, Закавказькому, 2-му і 4-му Українських фронтах.

У 1950 році закінчив курси удосконалення командного складу, згодом — Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна.

У 1970 році генерал-майор авіації Хорошилов вийшов у запас. Жив у Києві. Працював старшим інженером Держзабезпечення УРСР.

Могила Володимира Хорошилова

Помер 7 серпня 1988 року. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка № 52).

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области/ составители Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984.

Посилання[ред. | ред. код]