Хромдіопсид
| Хромдіопсид | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Хімічна формула | CaMgSi2O6 |
| Генезис | ультраосновні і основні вивержені породи (кімберліти, еклогіти, дуніти) |
| Ідентифікація | |
| Колір | зелений |
| Твердість | 5,5 — 6,5 |
| Блиск | скляний |
| Густина | 3.26±0.04 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | 1,675 — 1,7011 |
| Подвійне променезаломлення | 0,024 — 0,030 |
| Плеохроїзм | жовто-зелений — зелений |
 Хромдіопсид у Вікісховищі | |
Хромдіопсид — смарагдово-зелений різновид діопсиду, що містить хром, силікат кальцію і магнію.
Походження назви[ред. | ред. код]
Назва мінералу — діопсида зеленого кольору — походить від грецьких dis - “подвійно” та òpsè - “виглядати”, приставка “хром” - від назви хімічного елемента домішки — Cr3+.
Історія[ред. | ред. код]
Хромдіопсид є відносно молодим дорогоцінним каменем, тому віднайти жалісливі продавні легенди про нього не вдасться. В 1988 році на міжнародний дорогоцінний ринок став надходити надзвичайно цікавий камінь насиченого зеленого кольору, якій не поступався найкращим зразкам смарагдів, цаворитів або хромтурмалінів, проте його вартість була значно нижчою.
Властивості[ред. | ред. код]
Маючи більший за смарагд показник заломлення і особливості в будові, хромдіопсид відрізняється кращою за смарагд “грою” і блиском. Тому завдяки своїм властивості, а також з метою привабити більше покупців хродіопсид стали називати “сибірським смарагдом”.
Незважаючи на відносно невеликий час видобутку в цих холодних природних умовах хромдіпсид не став дорогим каменем. Причини цього криються у його властивостях, зокрема відносно невисокій твердості та надзвичайній крихкості (завдяки внутрішньому кліважу), що викликають труднощі при його огрануванні, виготовленні ювелірних виробів і наступному використанні. Тільки при обробці — огрануванні хромдіопсиду втрачається до 90 % маси сировини, а сам процес нанесення граней вимагає найвищої зосередженості і акуратності.
До надзвичайно приємної особливості хромдіопсиду треба віднести його абсолютну природність. На сьогодні невідомі факти штучного покращення його кольору або чистоти. Покупець, що тримає в руках яскравий зелений і чистий хромдіопсид може бути впевненим, що саме так він утворився і пролежав не один мільйон років в надрах Землі. Відносна невелика вартість захищає його також від активізації робіт з його синтезування, тобто штучних аналогів ви також не знайдете.
В масовому вимірі хромдіопсиди представлені здебільшого каменями до 3 каратів. Така особливість зумовлена як відсутністю великої за розмірами сировини ювелірної якості, так і особливістю накопичення зеленого кольору, що в великих каменях створює ефект чорноти.
Родовища[ред. | ред. код]
Основним джерелом цих каменів вже тривалий час є Інаглінське родовище в Якутії.
Синоніми і комерційні назви[ред. | ред. код]
Сибірський смарагд, Сиберліт
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хромдіопсид // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Хромдіопсид // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Куліков Б.Ф., Буканов В.В. Словарь камней- самоцветов. - 2-е изд., перераб. И доп. - Л.: Недра, 1988.-168 с., 3 л. ил. - с.95
- Корнилов Н.И., Солодова Ю.П. Ювелирніе камни. - 2-е изд., перераб и доп. - М.: Недра, 1986. -282 с., ил. - с. 176-178
- Birgit Günther: Tables of Gemstone Identification 256 Pages Publisher: Verlagsbuchhandlung October 2008 Language: German, English ISBN-13: 978-3-9812009-0-4 – p. 165-166
- CIBJO Blue Book
