Хіньов Ігор Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хіньов Ігор Павлович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 22 березня 1984(1984-03-22)
Болград
Смерть 21 серпня 2014(2014-08-21) (30 років)
Кутейникове
Поховання Болград
Військова служба
Роки служби 2003-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Хіньов Ігор Павлович у Вікісховищі

І́гор Па́влович Хіньов (22 березня 1984(19840322) — 21 серпня 2014) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився 1984 року в місті Болград (Одеська область); виростав із старшим братом у родині Павла Володимировича і Євгенії Григорівни Хіньових. Батько служив у 217-му парашутно-десантному полку, мама працювала на автотранспортному підприємстві диспетчером. Навчався в Болградській гімназії ім. Г. С. Раковського, брав участь та вигравав у різних конкурсах й олімпіадах. Після школи вступив до Ізмаїльського технікуму електрифікації та механізації. 2003 року проходив строкову службу у Київському окремому полку Президента України; пройшов підготовку у навчальному центрі «Десна». Після демобілізації закінчив третій курс технікуму, але вирішив присвятити себе військовій справі; батько схвалив його рішення. Ігор підписав контракт. Незабаром Ігоря було призначено заступником командира взводу. 2013 року старшого солдата Хіньова направили навчатися до Миколаївської філії міжрегіональної академії управління персоналом.

В часі війни — старший стрілець, 28-ма окрема механізована бригада. Не казав батькам де він, намагався рідним дзвонити щодня, казав, що у відрядженні. Потім попередив — не зможе якийсь час дзвонити, бо буде на навчаннях (насправді в цей час у Криму захищав аеропорт «Бельбек»). У липні-серпні не телефонував додому майже чотири тижні. В боях на кордоні їх придавило стіною; товариші по службі загинули, а Ігор зазнав контузії але зміг вибратися. Першою справою подзвонив додому. Востаннє телефонував рідним 19 серпня.

Загинув 21 серпня 2014-го під час обстрілу терористами з РСЗВ «Ураган» в районі Кутейникове — Старобешеве. Прикрив своїм тілом двох бойових товаришів. Тоді ж загинув лейтенант Сергій Ончуров.

Похований в місті Болград 25 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Меморіальна табличка Ігору Хіньову на стіні Болградської гімназії імені Г. С. Раковського, де він навчався

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Дошки на честь загиблих на Донбасі відкрили у Болграді. odesa.depo.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
  3. У Болграді увічнили пам'ять загиблих захисників України. bessarabia.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2021.(рос.)
  4. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 23 січня 2022.
  5.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 21 серпня на YouTube
  6. Вулиці Болграда

Джерела[ред. | ред. код]