Цебровські
Цебровські — шляхетський рід гербу Голобок. Представлені, зокрема, в Руському воєводстві. Адам Бонецький стверджував, що вони «одного дому» з Браницькими, а їх родове «гніздо» — Цебер[1] (пізніше Дзебер) у Сандомирському повіті[2].
Представники[ред. | ред. код]
- Ясько, згаданий в записах суду в Кракові у 1398 році
- Пйотр, учасник Ґрюнвальдської битви, дружина Анна, набув маєтності в Галичині (зокрема, у королівському записі від 21 листопада 1421 року король Владислав ІІ Ягайло надав села Стоки і Жабокруки в постійне користування йому до моменту викупу їх за 100 гривень у майбутньому; 1437 року власник війтівства в Мостиськах), його синами мали бути Пйотр та Ян, які 1441 року поділили спадок батька
- Ян, правдоподібно, протопласта Браніцьких
- Пйотр, власник Жабокруків і Любші, заступник: львівського старости 1440, воєводи 1450; 25 червня 1445 року у Львівському гродському суді відбулось засідання, на якому розглядали справу власника села Бережани П. Цебровського,[a] який переховував у маєтку своєї онуки селян-втікачів з Лапшина та Лісників.[3]
- Петро Цебровський з Жабокруків, правдоподібно, син Пйотра, дружини — Зофія Скарбек, Анна на Долині… Бережанська, сестра Яна Богдана на Долині
- Катажина (Катерина, мати — Зофія Скарбек) — за даними о. Каспера Несецького ТІ, дідичка Загірців, Панасівки,[4] дружина князя Семена-молодшого Вишневецького-Збаразького, дітей не мали[5]
- Вінцентій, дружина — Катерина з Печихвостів
- Зузанна
- Ян «Влох» — покоївець королівський, дружина — Анна (Петронеля), донька львівського земського судді Станіслава Влодковича (Яричовського)
- Ян «Влошек»
- Аґнєшка — дружина Рафала з Сєняви,[6] Влодека з Білки
- Єжи (Юрша), дружина — Петронеля Одровонжівна Ґодовська[7][8] з Рошнева; Ґунтер з Сеняви 1482 року в Гродно отримав згоду короля на викуп «з рук» Юрші Цебровського королівщин Баківці, Трибоківці, Репехів, Любча та фільварків Кучалове в Княжому Полі (Львівська земля)[9]
- Петро Цебровський з Жабокруків, правдоподібно, син Пйотра, дружини — Зофія Скарбек, Анна на Долині… Бережанська, сестра Яна Богдана на Долині
- Ядвіга — дружина старости Яна Бучацького[10]
- ім'я невідоме — дружина Героніма Сенявського[11]
- Анна Тереза (†1690) — дружина брацлавського підстолія Бальцеровича була похована в базиліці чи костелі Св. Трійці Кракова
- Ельжбета — монахиня-бенедиктинка кляштору у Львові
- Станіслав (†1662) — войський стрийський (1648-62)[12]
- Станіслав — підписав вибір королем Августа ІІ в 1697 році
- Софія — авторка заповіту, згадана в записах Львівського гродського суду[13]
- Варвара, з нею мав якісь майнові справи Ієронім Сенявський[14]
Одним з найдавніших зображень Бережанського замку є план 1755 року капітана де Пірха (de Pirch). На його основі польський історик Казімєж Куснєж (пол. Kazimierz Kusnierz) висловив здогадку, що твердиню в Бережанах почали будувати попередні власники поселення: Цебровські, Бучацькі або Угновські[15][b]
Зауваги[ред. | ред. код]
- ↑ в джерелі — Цембровського
- ↑ Уньовські — це перекручене Угньовські, родичі Радзановських, Ніщицьких → З історії замку в Бережанах
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ є відомості про село пол. Ceber в тодішньому Опатувському повіті → Ceber // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 528. (пол.) — S. 528.
- ↑ станом на момент написання книги А. Бонецьким
- ↑ Гуцал П., Мисак Я., Мельничук Б., Федечко М. Лапшин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 400. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ певне, теперішня Терноп. обл.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 543. (пол.)
- ↑ Sikora F. Sieniawski Rafał h. Leliwa (zm. 1518) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 147—148. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1903. — Cz. 1. — T. 6. — S. 161.
- ↑ Godów. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- ↑ Sikora F. Sieniawski Gunter, właściwie Gunter, Guncerz z Sieniawy i Wojniłowa h. Leliwa (zm. ok. 1494) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996.— t. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 118. (пол.)
- ↑ Kurzej M. Kaplica publiczna (kościół) p.w. Zwiastowania p.w. Naiśw. Pannie Marii w Litwinowie // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, 2007. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 15. — 599 il. — S. 321. — ISBN 978-83-89273-49-9. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 85. (пол.)
- ↑ Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII… / opracował Kazimierz Prszyboś… — S. 316. (пол.)
- ↑ Оксана Вінниченко. Засвідчення і свідки шляхетських тестаментів першої половини XVII ст. (за матеріалами Львівського ґродського суду) // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 5 (482) (вер.-жовт.). — С. 75. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519—1582) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 121. (пол.)
- ↑ Krasny P. Kościół zamkowy p.w. Św Trójcy w Brzeżanach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2007. — T. 15. — 599 il. — S. 85. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-49-9.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гудима П. Під камінь. Портрет на фоні століть. — Тернопіль, 2004.
- Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1879. — 220 s. — S. 6. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 2. — S. 313—314. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905 — Cz. 1. — t. 8. — S. 276—277. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 236. (пол.)
- Podkamień // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 402. (пол.)
- Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował Kazimierz Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |