Церква Івана Хрестителя (Моньо)
| Церква Івана Хрестителя | |
|---|---|
 | |
| На честь | Іван Хреститель |
| 46°25′50″ пн. ш. 8°39′48″ сх. д. / 46.43055555558377279° пн. ш. 8.66333333336107891° сх. д.Координати: 46°25′50″ пн. ш. 8°39′48″ сх. д. / 46.43055555558377279° пн. ш. 8.66333333336107891° сх. д. | |
| Країна |
 Швейцарія[1] |
| Розташування | Лавіццара |
| Архітектор | Маріо Ботта |
| Стиль | постмодерна архітектура |
  Церква Івана Хрестителя Церква Івана Хрестителя (Швейцарія)  | |
 Церква Івана Хрестителя у Вікісховищі | |
Це́рква Іва́на Хрести́теля (англ. Church of San Giovanni Battista, Mogno) — католицька церква на честь святого Івана Хрестителя, котру вибудував архітектор Маріо Ботта в містечку Моньо, Швейцарія, кантон Тічино.
Передісторія[ред. | ред. код]
Село Моньо спромоглося вибудувати церкву ще 1626 року. Лавина 1986 року зруйнувала старовинну церкву, виникла потреба відновити храм.
Стару архітектуру вирішили не відновлювати, враховуючи сходи лавин у майбутньому. Проєкт замовили архітекторові Маріо Ботта з каменю та засобами захисту від лавин. Новий храм звели у 1994—1996 роках.
Опис споруди[ред. | ред. код]
Новий кам'яний храм був створений на контрастах. Зовнішньо — це косо зрізаний циліндр, що був трохи сплюснутий і наближений до овалу. Такий дах створено з міркувань швидкого відведення зайвої дощової води і снігу. Окремої дзвіниці нема, її заміняє модернізована конструкція із дзвоном та сходинками позаду храму.
Таке рішення Маріо Бота вже використовував. Новими були повна відсутність вікон на фасадах і використання декору у вигляді темних і світлих смуг з місцевого каменю, що відсилало уяву до старовинної християнської архітектури доби середньовіччя, як в тому ж місті Сієна, Італія. Вікном слугує прозорий дах, що перетворений на єдине вікно споруди. Спрощеність зовнішнього вигляду храму скомпенсована ускладненістю декору інтер'єру. В ньому теж використано декорування у вигляді темних і світлих смуг з місцевого каменю, але воно ускладнено в облямуванні порталу і двох ніш. Темні перетини скляного даху кидають додаткові тіні на смугастий декор інтер'єра, тьмяні у негоду і яскраві при сонячному освітленні.
Смугастою створено і підлогу. Мінімалізм декору доповнюють нечисленні скульптури.
Обрані фото (галерея)[ред. | ред. код]
-
Церква за проектом Маріо Ботта та її старе оточення. -
Маріо Ботта. Церква Івана Хрестителя, Моньо, зручна і незвична конструкція дзвіниці і сходи до дзвонів.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ archINFORM — 1994.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Івана Хрестителя (Моньо) |
Джерела[ред. | ред. код]
- https://books.google.com.ua/books?id=_CfqAAAAMAAJ&redir_esc=y
- Jean Petit (Hrsg.): Projekt für eine Kirche in Mogno. Fidia Edizioni d'Arte, Lugano 1993.
- Mario Botta: La Chiesa di San Giovanni Battista a Mogno. Skira, Milano 1999, ISBN 88-8118-592-X
- Mario Botta, Enzo Cucci: La Cappella del Monte Tamaro. Umberto Allemandi & C., Lugano 1996
|
