Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)
Благовіщенська церква | |
---|---|
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці | |
50°27′55″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.465472° пн. ш. 30.51972° сх. д.Координати: 50°27′55″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.465472° пн. ш. 30.51972° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Київ |
Архітектор | Шедель Йоганн-Готфрід |
Засновник | Рафаїл Забаровський |
Початок будівництва | 1732 |
Відбудовано | 1990-і рр. |
Стиль | бароко |
Належність | ПЦУ |
Адреса | вул. Григорія Сковороди, 2 |
Епонім | Благовіщення Пресвятої Богородиці |
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці у Вікісховищі |
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ) — храм УПЦ, раніше студентська старої Києво-Могилянської академії, у якому проходили урочисті зібрання (конгрегації) та обрання на посади у Києво-Могилянській академії. Споруджена у 1740 році на зразок домової на другому поверсі Староакадемічного корпусу.[джерело?]
Архітектура[ред. | ред. код]
Благовіщенська церква являє собою прямокутну залу у східному кінці академічного корпусу. Ззовні її позначено тільки банею, барабан якої влаштовано за російським принципом «восьмерик на четверику». Барокове оздоблення фасадів нічим не відрізняється від інших частин будівлі.
Історія[ред. | ред. код]
Першопочаткове розташування, міграції[ред. | ред. код]
Приділ Благовіщення існував уже в першій дерев'яній Богоявленській церкві Братського монастиря (на початку 17 ст.). Під час спорудження мурованого Богоявленського собору, між 1690—1695 роках, над трапезною монастиря надбудували другий поверх, куди й перенесли церкву Благовіщення. Там вона була до 1740 року[1].
Воздвиження з боку Мазепиного корпусу[ред. | ред. код]
1730-х роках за проектом українського архітектора німецького походження Й. Г. Шеделя надбудовано другий поверх старого навчального будинку Києво-Могилянської академії зведено коштом гетьмана Івана Мазепи у 1704 році. Прибудова також передбачала й розміщення в ній Благовіщенської церкви. Освячена 1 листопада 1740 року митрополитом Рафаїлом Заборовським, який і замовив реконструкцію корпусу. Споруда сильно постраждала під час пожежі 1811 року. Тільки 1824 року її відбудував А.Меленський[1].
Радянський період[ред. | ред. код]
Храм закрито разом з Духовною академією у 1918–1920 роках. Під час Другої світової війни снарядом зруйновано баню. Реставраційні роботи проведені 1950 і 1970 роках За радянської влади у Старому академічному корпусі була філія Центральної наукової бібліотеки[2].
Відновлення церкви за часів незалежності[ред. | ред. код]
Після того, як будівлю було передано відновленій у 1992 році Києво-Могилянській академії, почалося відновлення Конгрегаційної церкви. Її було освячено у січні 1997 року, належить УПЦ-КП. Першим настоятелем став Юрій Мицик. Через кілька місяців він передав настоятельство ієромонахові Богдану (Пєтухову)[3].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Інтер'єр
-
Вид на церкву з вул. Сковороди
-
Вид на церкву з Контрактової площі
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Хижняк З. І. Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці при Києво-Могилянській академії [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] / З. І. Хижняк. — Київ: БППБ «Гулевичівна», 2004
- ↑ Сидорчук Т. М. Староакадемічний (Мазепин) корпус Національного університету «Києво-Могилянська академія»: до історії відродження пам'ятки [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Жовківські читання 2013 : зб. ст. другої міжнар. наук. конф. «Музей в сучасному світі», [27-28 серп. 2013 р., м. Жовква Львів. обл. / упоряд. С. Каськун] ; Львів. галерея мистецтв. — Л. : РАСТР-7, 2013. — С. 61.
- ↑ Мицик Юрій Андрійович.Біографія. Сайт українського історика Юрія Мицика. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 3 квітня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
Відеозвіт про концерт хору церкви Благовіщення при Києво-Могилянській академії. Блог Лесі Шовкун та Дмитра Лиховія. 2011. Процитовано 3 квітня 2015.
|