Церква Богоявлення Господнього (Підмонастирок)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Богоявлення Господнього

49°21′35″ пн. ш. 23°14′21″ сх. д. / 49.35972° пн. ш. 23.23917° сх. д. / 49.35972; 23.23917Координати: 49°21′35″ пн. ш. 23°14′21″ сх. д. / 49.35972° пн. ш. 23.23917° сх. д. / 49.35972; 23.23917
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування Підмонастирок
Дрогобицький район
Львівська область
Конфесія ПЦУ
Єпархія Дрогобицько-Самбірська єпархія
Тип будівлі церква
Матеріал дерево, бляха
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1908 чи 1909
Церква Богоявлення Господнього (Підмонастирок). Карта розташування: Україна
Церква Богоявлення Господнього (Підмонастирок)
Церква Богоявлення Господнього (Підмонастирок) (Україна)
Церква Богоявлення Господнього (Підмонастирок). Карта розташування: Львівська область
Церква Богоявлення Господнього (Підмонастирок)
Церква Богоявлення Господнього (Підмонастирок) (Львівська область)

Церква Богоявлення Господнього — чинна парафіяльна дерев'яна церква на честь Богоявлення Господнього у селі Підмонастирок Дрогобицького районуЛьвівщини. Парафія належить до Дрогобицького деканату Дрогобицько-Самбірської Єпархії ПЦУ. Престольне свято — 6 січня (Богоявлення).

Розташування[ред. | ред. код]

Церква розташована у центрі села Підмонастирок, неподалік річки Бистриця Тисменицька.

Історія[ред. | ред. код]

Церква Богоявлення Господнього зведена у 1908[1] чи 1909[2] році, на місці давнішої, теж дерев'яної будівлі. Є згадки про те, що у селі діяв монастир[3].

1962 року, під час радянської окупації, церква була зачинена комуністичною окупаційною владою. У 1989 році церкву повернено вірянам.

Перехід з УПЦ МП до ПЦУ[ред. | ред. код]

10 квітня 2022 року відбулись збори релігійної громади, на яких парафіяни проголосували за вихід з УПЦ Московського патріархату та перехід до Православної церкви України[4].

Архітектура[ред. | ред. код]

Церква дерев'яна, тризрубна, безверха. Зруби бабинця, нави та вівтаря видовжені в плані. Оперізує церкву опасання, під яким ховається низ церкви. До вівтаря, який є гранчастий в плані, прибудовано захристя. У церкві двоє дверей — головні у бабиці, з невеликим дашком, та бокові у наві.

Бабинець та вівтар завершують маленькі маківки з хрестами, нава завершена невеликою банею з ліхтарем і маківкою.

Біля церкви знаходиться невелика дерев'яна двоярусна дзвіниця.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 165.
  2. Василь Слободян. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 116
  3. Іван Крип'якевич. Середньовічні монастирі в Галичині. // Записки чина св. Василія Великого. — Жовква, 1926. — Т. 2, вип. 1, 2. — с. 70 — 104.
  4. На Львівщині дві громади вийшли з Моспатріархату. Релігійно-інформаційна служба України

Посилання[ред. | ред. код]