Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Покрови Пресвятої Богородиці

50°41′15″ пн. ш. 24°27′52″ сх. д. / 50.6876917° пн. ш. 24.4645083° сх. д. / 50.6876917; 24.4645083Координати: 50°41′15″ пн. ш. 24°27′52″ сх. д. / 50.6876917° пн. ш. 24.4645083° сх. д. / 50.6876917; 24.4645083
Статус Пам'ятка архітектури місцевого значення
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування с. Орищі, Павлівська сільська громада, Луцький район, Волинська область
Конфесія Православна церква України
Єпархія Володимир-Волинська єпархія
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
бляха
Побудовано на кошти громади
Засновано 1936
Будівництво 1935 — 1936
Адреса Україна, Волинська область, Луцький район, Павлівська сільська громада, Орищі
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі). Карта розташування: Україна
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі) (Україна)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі). Карта розташування: Волинська область
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Орищі) (Волинська область)
Мапа

CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Покрови Пресвятої Богородиці — чинна мурована парафіяльна церква у селі Орищі Павлівській сільській громаді Володимирського району Волинської області. Пам'ятка архітектури місцевого значення (Охоронний №149-м). Парафія належить до Володимир-Волинської єпархії Православної церкви України[1]. Престольне свято на Покрова Пресвятої Богородиці.

Історія[ред. | ред. код]

У 1932 році в Орищі згоріла стара дерев'яна церква. 1935 року замість згорілої парафіяни почали зводити нову муровану церкву, але вже на іншому місці у східній частині села.

Осячення нової церкви відбулося восени 1936 року.

1962 року церкву було закрито і знято з реєстру. Церкву комуністична влада планувала перетворити у зерносховище.

У 1989 році віряни отримали дозвіл на відновлення богослужінь у церкві. 7 жовтня 1989 року відбулось перше богослужіння у поновленій церкві відбулося.

Перехід з УПЦ МП до ПЦУ[ред. | ред. код]

10 березня 2019 року «активісти» з УПЦ МП провели збори, на яких було присутньо близько 60 осіб, і переважна більшість учасників прийняли рішення не переходити у Православну Церкву України «допоки усі світові помісні православні церкви не визнають ПЦУ»[2].

У квітні 2022 року на зборах парафіян було прийнято рішення про перехід у лоно Православної Церкви України[3].

4 квітня 2022 року парафіяни звернулися з проханням прийняти їх у лоно ПЦУ до Управління єпархії ПЦУ, і спископ Володимир-Волинський і Турійський Матфей (Шевчук) задовольнив їхнє прохання[4].

Архітектура[ред. | ред. код]

Церква мурована, у плані тридільна однобанна.

Біля церкви знаходиться дерев'яна шатрова дзвіниця, збудована на чотирьох дерев'яних палях.

На парафіяльному цвинтарі знаходиться дерев'яна каплиця.

Настоятелі[ред. | ред. код]

  • о. Маркевич (1935 — ?)
  • о. Криворотко (1946 — 1947)
  • о. Мартинюк (1947 — 1948)
  • о. Антоній Канєвський (1947 — 1951)
  • о. Євфимій Приварський (1951 — ?)
  • о. Ярослав Ярошко (1989 — ?)
  • о.Олег Кликоцюк (? — ?)
  • о.Олександр Ляшук (? — ?)
  • о. Іоанн Щербан (? — 2022)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]