Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Верховина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Успіння Пресвятої Богородиці

48°09′21″ пн. ш. 24°49′54″ сх. д. / 48.15602777780555499° пн. ш. 24.83186111113888828° сх. д. / 48.15602777780555499; 24.83186111113888828Координати: 48°09′21″ пн. ш. 24°49′54″ сх. д. / 48.15602777780555499° пн. ш. 24.83186111113888828° сх. д. / 48.15602777780555499; 24.83186111113888828
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування Верховина
Конфесія Православна церква України
Єпархія Коломийська єпархія
Тип будівлі церква
Будівництво 1800
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Верховина). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Верховина)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Верховина) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — храм Верховинського благочиння Коломийської єпархії Православної церкви України в селищі Верховина Івано-Франківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква була збудована і освячена приблизно 1800 року. Дерев'яний парафіяльний будинок збудований в 1864 році[1].

У 1944 році храм згорів[2]. 1994 року був відбудований та освячений.

У 1998 році парафію відвідав Патріарх Київський і Всієї Руси-України Філарет.

Кількість парафіян: 1886 — 2.480, 1896 — 2.568, 1906 — 2.975, 1914 — 3.271, 1927 — 3.161, 1938 — 3.385[1].

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Теодор Коржинський (1866—1902+)[1]
    • о. Володимир Коржинський (1890—1897+, асистент)[1]
  • о. Ярослав Марчак (1902—1903, адміністратор)[1]
  • о. Кондрат Лагола (1903—1937)[1]
  • о. Павло Витвицький (1935—1937, сотрудник; 1937—1942, адміністратор)[1][2]
  • о. Дмитро Михавків.
  • о. Юрій Стефлюк (від 1994).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Zabje Slupejka // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 261. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  2. а б Л. Пискор. Маловідомі сторінки біографії греко-католицького священика Павла Витвицького-Васильковича та його колекція творів народного мистецтва у збірці Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського // Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контексти. Матеріали Міжнародної наукової конференції в рамках ХХІV Міжнародного гуцульського фестивалю (м. Коломия, 11 серпня 2017 року). — Коломия: Вік. — 2017. — С. 194—200.

Джерела[ред. | ред. код]