Церцис європейський
| Церцис європейський | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Cercis siliquastrum L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| *Siliquastrum orbicularis Moench | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Церцис європейський (Cercis siliquastrum) — вид рослин родини бобові (Fabaceae).
Назва[ред. | ред. код]
Назва роду походить від грецького слова грец. κερκις, що означає «ткацький човник», натякаючи на форму стручка. Назва виду походить від латинського слова лат. siliqua, що означає «стручок».[1]
В англійській мові має назву «дерево Юди».
В українській мові зустрічається назва «церсис звичайний»[2] та «багряник»[3].
Класифікація[ред. | ред. код]
Знайдені викопні рештки дерева віком 40 млн років. Молекулярно-біологічні дослідження свідчать, що рід церсис відокремився від бобових на самому початку еволюції цієї групи рослин. Церсис європейський єдиний з роду, що росте в Європі. Інші п'ять видів поширені в Північній Америці та Азії.
Будова[ред. | ред. код]
Листопадне дерево до 12 м з круглястим листям, довжиною до 8 см. Квітки великі до 2,5 см, пелюстки забарвлені в рожево-фіолетовий колір. Квітки церсиса розпускаються в середині весни ще на голих гілках. Ззовні вони схожі на квіти інших бобових, проте відрізняються за будовою. Дерево розвивається повільно — за 5 років виростає лише до 1-1,5 м.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Росте у листопадних лісах помірного поясу, в напівпосушливих чагарникових заростях Східного Середземномор'я, Чорноморського узбережжя, Близького Сходу.
В культурі[ред. | ред. код]
Існує легенда, що саме на цьому дереві повісився Юда Іскаріот. Зв'язок з Юдою можливо утворився через стручки, що висять з дерева, ніби шибеники. Є теорія, що таку назву дерево отримало помилково після перекладу з французької фр. Arbre de Judée, що означає дерево з Юдеї, і свідчить лише про те, що церцис був поширений на території цієї країни.[4] Існує також давня легенда, що бджоли, які скуштували мед дерева — помирають. Хоча в дійсності ні квіти церциса, ні нектар не містять отрути. Квіткові бруньки, квіти та молоді плоди їстівні. Квітами прикрашають страви, додають до овочевих салатів. Смак квіток церциса солодко-кислуватий. Молоді плоди можна їсти сирими, їхній смак приємно терпкий. В основному в їх використовуються в Греції та Туреччині. Квіткові бруньки заливають оцтом та використовують як приправу. В серіалі Доктор Хто (серія 218 «Давай уб'ємо Гітлера», 2011) з цього дерева виготовлено отруту.
В серіалі Реальна кров з церциса виготовляють кілок, щоб убити вампіра.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Використовується у декоративному озеленені, культивується з 1813 року. В Україні вирощується рідко, оскільки у нашому кліматі дерево обмерзає і погано цвіте. Зростає в ботанічному саду ім. О. Фоміна.[5] Існує кілька культурних сортів з білими квітами: «Альба», «Білий лебідь».[6] Деревина церциса дуже тверда, має красиву текстуру. Її використовують для виготовлення шпону та фанери. У народній медицині квіти та листя церциса використовують при проблемах з печінкою, селезінкою, хронічним ринітом, проблемами з диханням, жовтяницею, сечокам’яною хворобою та набряками на ногах у вагітних.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
В Карпатах охороняються чотири церциси європейських як ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Ці дерева розміщені у Рахівському районі в Лужанському лісництві.[7]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Розріз квітки -
Листя -
Квіти -
Рослина навесні -
Стручки -
Дерево восени -
Доросле дерево -
Білий сорт рослини
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gupta, Rajni (1 січня 2012). Plant Taxonomy: past, present, and future (англ.). The Energy and Resources Institute (TERI). ISBN 9788179933596.
- ↑ Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 138
- ↑ Церцис або багряник (багрянник): види і вирощування розкішно квітучого дерева. Енциклопедія садівників і городників - diznaysyak.xyz (рос.). Процитовано 31 травня 2017.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Mabberley, D.J. (2008). Mabberleys's plant-book (3 ed.). Cambridge University Press. p. 170. ISBN 978-0-521-82071-4.
- ↑ Киевский сад: Иудино дерево - южное чудо
- ↑ Hatch, Laurence (2007). Cultivars of Woody Plants Volume I (A-G). Raleigh, North Carolina: TCR Press. Retrieved 13 September 2011.
- ↑ ОДА, Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення Церцис європейський | Природно-заповідний фонд | Система державного моніторингу якості поверхневих вод в Закарпатській області. www.ecozakarpat.net.ua. Процитовано 31 травня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 138
- Церцис або багряник (багрянник): види і вирощування розкішно квітучого дерева // Енциклопедія садівників і городників — URL[недоступне посилання з жовтня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Церцис // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|