Циліндр Тіплера
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Циліндр Тіплера — гіпотетичний об'єкт, що виходить з точного розв'язку рівнянь Ейнштейна, яке вивів Корнелій Ланцош[en][1] 1924 року і, незалежно, Віллем ван Стокум[2] 1936 року.
1974 року Френк Тіплер виявив можливість появи в цьому розв'язку замкнутих часоподібних ліній. Потім Стівен Гокінг показав, що подорожі в часі за допомогою циліндра Тіплера можливі тільки в тому випадку, якщо він матиме нескінченну довжину[джерело?].
Використання в культурі[ред. | ред. код]
- У циклі фантастичних романів «Космострада» Джона Де Ченсі використовували вертикально встановлені циліндри Тіплера (у книзі названі «об'єкти Керра — Тіплера») для створення просторово-часових порталів на інтергалактичних автострадах.
- Ларрі Нівен 1977 року написав оповідання «англ. Rotating Cylinders and the Possibility of Global Causality Violation», запозичивши назву з роботи Тіплера.
- У романі 1978 року Пола Андерсона «Аватара».
- У повісті 1986 року Вернора Вінжі «Покинуті в реальному часі».
- У циклі Вільяма Кіта-молодшого (під псевдонімом Єн Даглас) «Зоряний авіаносець», люди знаходять кілька величезних циліндрів, що швидко обертаються, які виявляються порталами в кульове скупчення в далекому минулому.
- У візуальній новелі Steins;Gate (2009)[джерело?].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lanczos, Kornel. On a Stationary Cosmology in the Sense of Einstein's Theory of Gravitation // General Relativity and Gravitation : journal. — Springland Netherlands, . — Vol. 29, no. 3. — P. 363—399. — DOI:.
- ↑ van Stockum, Willem Jacob. The Gravitational Field of a Distribution of Particles Rotating about an Axis of Symmetry // Proceedings of the Royal Society of Edinburgh : journal. — 1936. — 7 May. Архівовано з джерела 19 серпня 2008.
| ||||||||||||||||||||