Цумґаліт
| Цумґаліт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA2002-011 |
| Абревіатура | Tgl[3] |
| Хімічна формула | GaO(OH) |
| Nickel-Strunz 10 | 4.FD.10 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
галій[4], Tsumeb Mine[4] |
| Типова місцевість | Tsumeb Mine[5][6] |
Цумґаліт — дуже рідкісний мінерал із мінерального класу «оксиди та гідроксиди». Він кристалізується в кубічній кристалічній системі з хімічним складом GaO(OH)[7] і, таким чином, хімічно є гідроксид-оксидом галію.
Цумґаліт утворює тонкопластинчасті слюдоподібні агрегати з кристалів розміром до 40×40 мкм та товщиною від 0,5 до 1 мкм, які знаходять у порожнинах руд, багатих на германіт та теннантит, із включеннями ґаліту. Супутніми мінералами є зонгеїт, багатий на цинк сидерит, халькозин і кварц.[7]
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Цумґаліт був виявлений на зразку мінералу, зібраному колишнім геологом копальні Цумеб і головним мінералогом компанії Tsumeb Corporation Limited Бруно Херрманом Гаєром (1902—1987) у другій зоні окиснення копальні Цумеб на початку 1960-х.[7]
Визнаний Міжнародною мінералогічною асоціацією (IMA) у червні 2002 р. і описаний як цумґаліт у 2003 р. Мінерал названо на честь Цумеба або копальні «Цумеб» та його головного компонента галію.[7] Цумґаліт, таким чином, є п'ятим мінералом після цумебіта, арсенцумебіта, цумкорита та плюмбоцуміта, назва якого посилається на Цумеб або копальню «Цумеб».
Типовий зразок мінералу зберігається в Мінералогічному музеї Гамбурзького університету в Німеччині (голотип, колекція № MMHH TS 509, у сейфі музею).[8]
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Цумґаліт за даними досліджень хімчного складу має загальну формулу (Ga0,86Fe3+0,05Ge0,04Si0,02Zn0,01)Σ0,98O1,00(OH)1,00, яка ідеалізована до GaO(OH).[7] Зі вмістом Ga2O3 91,23 % мінерал міг би стати надзвичайно багатою галієвою рудою, але через свою надзвичайну рідкісність цікавить лише колекціонерів мінералів.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (not translated to fr), Ferraris G. New minerals approved in 2002 and nomenclature modifications approved in 1998-2002 by the Commission on the New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian Mineralogist — 2003. — Vol. 41. — P. 795–802. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ Schlüter J., Gebhard G., Klaska K. Tsumgallite, GaO(OH), a new mineral from the Tsumeb mine, Tsumeb, Namibia // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Monatshefte — E. Schweizerbart, 2003. — Т. 2003, вип. 11. — С. 521–527. — ISSN 0028-3649
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б webmineral.com
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Mandarino J. A. New Minerals (2004) // The Canadian Mineralogist — 2004. — Vol. 42. — P. 921–945. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ а б в г д Jochen Schlüter, Karl-Heinz Klaska, Gunadi Adiwidjaja, Georg Gebhard (2003): Tsumgallite, GaO(OH), a new mineral from the Tsumeb mine, Tsumeb, Namibia. In: Neues Jahrbuch Mineralogie, Monatshefte. Band 2003 (Heft 11), S. 521—527 Doi:10.1127/0028-3649/2003/2003-0521.
- ↑ Typmineral-Katalog Deutschland — Aufbewahrung der Holotypstufe Tsumgallit
Література[ред. | ред. код]
- John Leslie Jambor, Andrew C. Roberts (2004): New Mineral Names. In: American Mineralogist. Band 89, S. 896 (PDF, 769 kB).
- Joseph Anthony Mandarino (2000): New Minerals. In: The Canadian Mineralogist. Band 42, S. 941 (PDF, 333 kB).
- Jochen Schlüter, Karl-Heinz Klaska, Gunadi Adiwidjaja, Georg Gebhard (2003): Tsumgallite, GaO(OH), a new mineral from the Tsumeb mine, Tsumeb, Namibia. In: Neues Jahrbuch Mineralogie, Monatshefte. Band 2003 (Heft 11), S. 521—527 Doi:10.1127/0028-3649/2003/2003-0521.