Чеботарьов Валентин Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чеботарьов Валентин Павлович
Народився 13 жовтня 1953(1953-10-13) (70 років)
Олександрія, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність політик
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Посада народний депутат України[1]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Чеботарьов Валентин Павлович (нар. 13 жовтня 1953 року в м. Олександрія Кіровоградської обл.) — український науковець, політик, державний діяч.

В 1976 році закінчив фізичний факультет Одеського держуніверситету ім. Мечникова за спеціальністю: фізика, теплофізика (спеціалізація — фізика горіння і вибуху).

1976—1977 рр. — викладач фізики в середній школі м. Олександрії.

1977—1987 рр. — інженер науково-дослідного сектора, а після закінчення аспірантури (1981—1984 р.р.) — старший науковий співробітник Дніпропетровського гірничого інституту.

1987—1994 рр. — начальник лабораторії, потім — начальник відділу матеріально-технічного постачання Олександрійського заводу підйомно-транспортного устаткування.

1994—1998 рр. — народний депутат України, голова підкомісії управління народним господарством Комітету з економічної політики Верховної Ради України.

1997—1999 рр. — голова Державного інноваційного фонду України.

1999—2000 рр. — генеральний директор ТОВ «ВелесЛТД».

2000—2010 рр. — заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Представник Уряду України у Спільній робочій комісії держав-учасниць Угоди про співробітництво по припиненню правопорушень у сфері інтелектуальної власності.

2010—2011 рр. — перший заступник Голови Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації.

2011 — по цей час — директор Державної наукової установи «Державний інститут науково-технічної та інноваційної експертизи».   

Перший ранг державного службовця.

Кандидат економічних наук (дисертація на тему: «Організація регулювання економіки України в інноваційному аспекті» (1989 р.)

Почесний магістр права. Доктор філософії Міжнародної кадрової академії. Автор 13 винаходів і 34 наукових робіт.

Нагороджений державними нагородами: орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою Верховної Ради України.   

Сімейний стан: одружений, має двох синів: 1980 і 1986 років народження.  

Захоплення: живопис, фотографія, дельтапланеризм.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]