Чокрацька балка
| Чокрацька балка | |
|---|---|
| 45°27′08″ пн. ш. 36°19′51″ сх. д. / 45.452400000027772364° пн. ш. 36.33100000002777819° сх. д. | |
| Витік | біля колишнього села Кучук-Тархан |
| Гирло | Чокрацьке озеро |
| • координати | 45°27′08″ пн. ш. 36°19′52″ сх. д. / 45.45222° пн. ш. 36.33111° сх. д. |
| Басейн | Чокрацького озера |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 8,2 км |
| Площа басейну: | 19,3 км² |
 | |
Чокра́цька ба́лка (рос. Чокракская балка, Чокрак, Кезинская, также без назвы [1][2]) — маловодна балка в Україні у Ленінському районі Автономної Республіки Крим, на північному сході Керченського півострова, (басейн Чокрацького озера).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки 8,2 км, площа басейну водозбору 19,3 км[3]. Формується декількома безіменними балками та лівою притокою балкою Кезинскою, яка лежить у колишньому селі Кези (рос. Красная Поляна (Ленинский район)) (до 1945 року Ке́зы; укр. Красна Поляна, крим. Kez, Кез).
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок біля колишнього села Кучук-Тархан[4] (рос. Кучук-Тархан, крим. Küçük Tarhan, Кучюк Тархан). Тече переважно на захід через колишнє село Біюк-Тархан[4] і на південно-західній стороні від села Курортне (до 1948 — Мама[4], крим. Mama) впадає в Чокрацьке озеро[4].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Гирло балки лежить на північних схилах гори Ташкалак (126,6 м)[5][6].
- У гирлі Кезинської балки є джерела мінеральної сірководневої води. У 1859 р. тут була відкрита Чокракська грязелікарня[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г.. Археологическая карта Крыма
- ↑ Керченский полуостров. Географический словарь // Научный сборник Керченского заповедника. Выпуск 4. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2014. — С. 443—586. — 640 с. — 300 экз. — ISBN 978-966-648-378-5.
- ↑ а б А. Н. Олиферов, З. В. Тимченко Реки и Озера Крыма. // РЕКИ И БАЛКИ КЕРЧЕНСКОГО ПОЛУОСТРОВА
- ↑ а б в г Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXII, лист: 15. Показаны территории: Таврической губернии
- ↑ "Генеральний штаб // Керч // СРСР. УРСР Кримська область // система координат 1942 р.
- ↑ Гора Ташкалак | пішохідний туризм, пагорб, геологія, цікаве місце, пам'ятка природи, популярне туристичне місце
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 609 (Чокрак № 1)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |