Чорнобиль, ніч кінця світу

Чорнобиль, ніч кінця світу
ісп. Chernóbil, la noche del fin del mundo
Жанр	документальний фільм
Режисер	Iker Jiménez
Мова	іспанська
Країна	Іспанія

«Чорнобиль, ніч кінця світу» (ісп. Chernóbil, la noche del fin del mundo) — іспанський документальний фільм виробництва Plural Entertainment, представлений журналістом і ведучим Milenio 3 (Cadena SER) і Cuarto Milenio (Cuatro), Ікером Хіменесом.

Прем'єра документального фільму відбулася в кінотеатрі Yelmo Islazul у Мадриді 11 червня 2008 року.

Деталі

Холодний початок (Cold open)

Покинуте місто Прип'ять, зображення якого можна побачити в холодну пору року за допомогою аерофотозйомки, фото Олени Філатової.

Документальний фільм, що є репортажем, починається з Холодного початку де ми бачимо кадри покинутого міста Прип'ять (те, що зараз відомо як зона відчуження) з висоти пташиного польоту, (які коментує Ікер Хіменес, порівнюючи цю катастрофу з днем кінця світу) а також зворушливими кадрами, зняті після катастрофи.

У цьому фрагменті можна побачити характерні образи, наприклад колесо огляду, яке радувало б дітей 1 травня, якби не ніч на 26 квітня 1986 року, коли вибухнув четвертий реактор ЧАЕС.

Ніч аварії (Noche del accidente)

26 квітня 1986 року о 01:23 за місцевим часом в Україні стався вибух на атомній електростанції, викинувши в атмосферу кількість енергії, яка в 500 разів перевищила кількість енергії, яка була зруйнована бомбою Хіросіми та Нагасакі.

Після вибуху посеред ночі світлова сила, схожа на сонце, осяяла все місто та околиці Чорнобиля на кілометри; мешканці, які вийшли на балкони, щоб побачити світло, відчули щось на кшталт дощу на своїх плечах, але коли вони торкнулися один одного, ніхто з них не був мокрим, а навпаки, відчув тепло. Адже на них падали субатомні частинки, невидимі для них.

Через кілька годин (Horas después)

Чорнобильська зона. Знято російською космічною станцією «Мир» у 1997 році.

Кількість викинутого радіоактивного матеріалу, приблизно в 500 разів більша, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі. Вибух спричинив смерть 31 людини та змусив уряд колишнього Радянського Союзу евакуювати близько 135 000 людей і викликав міжнародну тривогу, оскільки радіоактивність була виявлена в декількох європейських країнах.

Що стосується світу, то радіоактивна хмара обійшла світ тричі.

Першою країною, яка підняла тривогу, була Швеція, коли в черевиках оператора однієї з її електростанцій було виявлено високий рівень радіоактивності. Після визначення джерела витоку радіоактивності радянський уряд заперечив, що щось відбувається на одній з його електростанцій, в той час, як добровольці та пожежники боролися з вогнем протягом 10 годин. Причиною приховування серйозної події було уникнення паніки серед цивільного населення, яке не знало, що живе під постійними атомними опадами.

Ланцюжок помилок (Cadena de errores)

Реактор № 4 сьогодні.

Радіоактивні елементи складаються з трьох діапазонів: альфа-промені (не проходять через папір або папку), бета (проходять через частини тіла, не зачіпаючи деякі органи) та гамма-промені (елемент, який проходить навіть крізь сталь). Тієї ночі електростанція випромінювала гамма-промені.

За словами Хіменеса, існує 110 версій того, що сталося, а також те, що деякі державні установи приховують інформацію про помилки та недбалість, які мали місце в той час.

Тієї ночі планувалося провести експеримент з безпеки, який полягав у використанні переваги обертового руху генераторів змінного струму з мінімальною продуктивністю системи. Серцевиною установки є радянська модель РБМК-1000 з міцним циліндром діаметром 14 см, всередині якого знаходяться графітові стрижні, а всередині кожного з них ядерне паливо.

Оператори, переконані в безпеці станції, допускають ланцюжок помилок, які ніколи раніше не пояснювалися.

01:07 На панелі керування троє операторів бачать, що починає відбуватися серія аномалій, раптом вони починають чути сильні удари з ядра, попри це, вони продовжують експеримент, щоб максимально використати електричну енергію.

01:22 Ситуація починає погіршуватися, крізь кірку металевих кубів вони бачать, як виходить червонувата хмара, газ, з якого складається «хмара» — ксенон, дуже важкий газ, який може зруйнувати ядерний поділ через його окислювальну сполуку з киснем. Ставши свідками події, працівники обговорюють, що робити, не знаючи, як розв'язати проблему. Одним із рішень було натиснути кнопку «аварійна зупинка», але вони цього не зробили.

01:23 Удари починають посилюватися і починає поширюватися паніка. Зрештою вони натискають кнопку переривання, але вона не відповідає. Як захід, було наказано опустити систему графітових стрижнів, щоб зменшити енергію, яка утворювалася внизу: ці стрижні мають властивість затримувати частинки, що вивільняються в результаті ядерного поділу, і запобігати подальшим поділам (ланцюгова реакція), і таким чином регулювати енергію, що вивільняється. Зрештою, вони натискають на кнопку переривання, але вона не реагує.

01:24 Лунає потужний вибух, усі блоки, вагою по 300 кілограмів кожен, підстрибують у повітря, інтенсивність вибуху викликала яскравість, як сонце опівночі.

Елементи, які забруднили Чорнобиль, складаються з:

• Йод 131; (131I) 8 днів
• Цезій 137 (137Cs) 30 років
• Стронцій 90 (90Sr) 90 років
• Ксенон 133 (133Xe) 6 ст
• Плутоній 239 (239Pu) 24 000 років

Електростанція була майже повністю затемнена, люди, які пережили вибух, почали відчувати запаморочення і нудоту, а їхня шкіра потемніла, коли вони виходили на вулицю. Після того, як їх доставили до лікарні в Прип'яті, багато хто помер після довгих мук, в інших органи практично розчинилися.

Відкриття рентгенівських променів

Ікер Хіменес пояснює, що 100 років тому, Вільгельм Рентген виявив радіоактивність під час роботи у своїй лабораторії в 1895 році. Експериментуючи з катодними променями через трубку, загорнуту в чорний папір, і коли кімната була в темряві, він раптом побачив зеленувате флуоресцентне світло, що проходило через кімнату, світло змогло пройти через його руку і він побачив свої кістки.

Рентген зробив висновок, що це енергія, невідома людині, і назвав її «промені інкогніти» або, іншими словами рентгенівські промені. Пізніше за своє відкриття він отримає Нобелівську премію з фізики.

На його честь названо класичну одиницю для вимірювання дози радіоактивності.

Ігор Костін

О 04:30 26 квітня Ігор Костін, тодішній фотограф інформаційного агентства «Новини», отримав повідомлення від військового пілота про те, що в Чорнобилі почалася пожежа.

Опівдні з гелікоптера Мі-8 він спостерігає за руйнівними наслідками вибуху, фокусуючи камеру на об'єкті. Зробивши 20 кадрів, фотоапарат виходить з ладу і припиняє свою роботу.

Незабаром у пасажирів гелікоптера починає паморочитися голова, вони не підозрюють, що летять над хмарою радіоактивних газів.

Проявляючи плівку, Костін виявляє, що всі зображення, окрім одного, розмиті через забруднення.

Ліквідатори (Los liquidadores)

Радянський уряд відібрав кілька груп чоловіків для боротьби з радіацією та спроб загасити пожежу. Вони були одягнені лише у свинцеві фартухи та маски, також відомі як «свинячі рила» через їхню форму та виразки, які вони спричиняли на обличчі. Деякі з них, зголосилися піти добровільно, а інші були зобов'язані службою. Вони йшли на вірну смерть, не знаючи, з чим їм доведеться зіткнутися.

Чоловікам давали 3-хвилинні зміни, оскільки свинцеве спорядження не захищало від радіації. Їхнє завдання полягало в тому, щоб кидати радіоактивні уламки в яму, також уряд обіцяв їм величезну винагороду (помножену на 6), чоловіки з радістю прийняли пропозицію. Багатьом солдатам запропонували шанс закінчити військову кар'єру в обмін на те, що вони виконають цю роботу.

Їх праця була увічнена кількома меморіалами по всій мертвій зоні.

Апокаліпсис святого Іоанна

Полин.

Ікер Хіменес пов'язує Чорнобильську катастрофу з текстом Апокаліпсису Івана Євангеліста:

Третій ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, що палала подібно до світильни­ка, і впала на третю частину рік і на джерела вод. 11 Ім’я цієї зірки “полин”; і третя частина вод стала, як полин, і багато з людей по­мер­ло від вод, тому що вони стали гіркі.

— 8:10-11

У документальному фільмі Хіменес показує глядачам гілку полину, рослини, від якої автор Апокаліпсису взяв назву зірки смерті. Так сталося, що російською мовою Чорнобиль означає полин, принаймні один з його різновидів: адже чорнобиль — це дуже поширений різновид полину в цій місцевості, тому місто та отримало таку назву. Іншим тлумаченням є назва українською мовою: Чорнобиль, де чорно означає «чорний», а биль — «трава», що означає «чорна трава».

Див. також

• Чорнобильська катастрофа
• Чорнобильська атомна електростанція
• Чорнобиль
• Прип'ять

Посилання

• Презентація доповіді Ікера Хіменеса