Шалига Валерій Леонтійович
Валерій Леонтійович Шалига (нар. 23 червня 1963, Великі Коровинці, Житомирська область[1]) — український актор, режисер та сценарист. Заслужений артист України. Лауреат премії імені Миколи Зарудного. Член спілки кінематографістів України. Член експертної комісії при Держкіно.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив театральну студію при Київському Академічному театрі ім. І. Франка. (1985 р.)
1993 року дебютував як кінорежисер на кіностудії ім. Олександра Довженка.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого за фахом режисер драматичного театру (1999 р.)[2].
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1993 — «Три плачі над Степаном», к/м, сценарист, режисер[3]
- 1996 — "Покута", п/м, режисер
- 1999 — "Моцарт", п/м, сценарист і режисер
- 2001 — «Ловись, ловись рибко», п/м, режисер
- 2003 — «Фатальна помилка», т/с, сценарист, режисер
- 2005 — «Далекий постріл», п/м, режисер
- 2005—2009 — Повернення Мухтара-2,3,4,5, т/с, режисер
- 2006 — "Дякую тобі за все - 2", т/с, режисер
- 2009 — «1941», т/с, режисер
- 2010 — «1942», т/с, режисер
- 2011 — Проект «Україно, goodbye!»: «Та поїду!», режисер
- 2012 — Проект «Україно, goodbye!»: «Гриби», сценарист і режисер
- 2013—"1943", т/с, режисер, сценарист
- 2016 - "Відпустка дикуном" к/м, сценарист і режисер
- 2017 — "Тримай біля серця", п/м сценарист і режисер
- 2019 — "Таємна операція", п/м, сценарист і режисер
- 2021 - "Відлуння" п/м сценарист і режисер
- 2022 - "Папаньки - 4" режисер
- Актор
- «Господи, прости нас, грішних» (1992)
- «Для домашнього огнища» (1992)
- «Сад Гетсиманський» (1993)
- «Три плачі над Степаном» (1993)
- «Слід перевертня» (2001)
- «Лялька» (2002)
- «Фатальна помилка» (2003)
- «Театр приречених» (2005)
- «Дев'ять життів Нестора Махна» (2005)
- «Дякую тобі за все-2» (2006)
- «Антиснайпер» (2007)
- «Полювання на Вервольф»[ru] (2008)
- «За законом» (2009)
- «Віра. Надія. Любов» (2010)
- «Одинаки» (2011)
- «Брат за брата-2» (2012)
- «Бомба» (2013)
- «Офіцерські дружини» (2014)
- «За законом воєнного часу» (2014)
- «Нюхач-2» (2015)
- «Улюблена вчителька» (2016)
- «Тримай біля серця» (2017)
- «Ментівські війни» (2018)
- «Чуже життя» (2018)
- «Дзвонар» (2018)
- «Козирне місце» (2021)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вінницький режисер Валерій Шалига може стати кращим. [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] УНІАН
- ↑ Валерій Шалига. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 13 травня 2016.
- ↑ Три плачі над Степаном [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] «Державне агентство України з питань кіно»
Посилання[ред. | ред. код]
- Валерій Шалига на сайті IMDb (англ.)
- Валерій Шалига [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Сценарна майстерня»
- http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/post/10141/works/ [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |