Шевченко Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевченко Дмитро Іванович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 26 лютого 1990(1990-02-26)
Верхньодніпровськ
Смерть 4 липня 2014(2014-07-04) (24 роки)
Новоселівка Перша
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевченко.

Дмитро́ Іва́нович Шевче́нко (26 лютого 1990(19900226) Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область — 4 липня 2014, Новоселівка Перша, Донецька область) — старший солдат Збройних сил України, оператор-навідник бойової машини, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Верхньодніпровську. Згодом сім'я переїхала до Успенки Кіровоградської області. Закінчив у 2007 році 11 класів у Кременчуцькій Загальноосвітній школі №18. З 2001 року разом з матір'ю проживав у Кременчуці.

Дмитро був бійцем 93-ї механізованої бригади,навідником-оператором, заступником командира бойової машини піхоти.

Загинув 4 липня 2014 року, під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост № 10, біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників — Олексій Заїка, старші солдати Андрій Крилов, Руслан Рущак, Олександр Савенков, Дмитро Чабанов та Дмитро Шевченко, ще 6 дістали поранень.

Похований в селі Успенка Онуфріївського району.

Без Дмитра лишились дідусь, бабуся, мама та старший брат.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
  • нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (рішення Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015, посмертно)[2]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • в Запоріжжі встановили дошку з іменами полеглих військовослужбовців 93-ї бригади на одному з будинків, що розташований на вулиці, названій на їх честь — «Героїв 93-ї бригади».
  • На місці знищеного українського блокпосту біля смт Новосе­лівка встановлено пам'ятний хрест.
  • 20 квітня 2018 року на будівлі КНВК №18 урочисто відкрито меморіальну дошку загиблому учаснику АТО, випускнику загальноосвітньої школи № 18 Дмитру Шевченку.[3]
  • В день загибелі Дмитра Шевченка у кременчуцькому Музеї АТО/ООС запалюється свіча пам'яті та лунає дзвін.[4]

Джерела[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
"Лицарі Небесної варти" Дмитро Шевченко
  1. ↑ Указ Президента України №631/2014 «Про відзначення державними нагородами України».
  2. ↑ Шевченко Дмитро Іванович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 5 червня 2023.
  3. ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 11.04.2016  № 313 «Про увічнення пам’яті Шевченка Д.І., Левенця Ю.А., пожежників-кременчужан, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Кременчуці» та відповідно до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 14.08.2017    № 778 «Про увічнення пам’яті бійців АТО в м. Кременчуці»
  4. ↑ Герої не вмирають! Дмитро Шевченко (26.02.1990 – 04.07.2014) (укр.), процитовано 5 червня 2023
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шевченко_Дмитро_Іванович&oldid=39648346