Шендриков Максим Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шендриков.
Максим Шендриков
Максим Сергійович Шендриков
 Капітан
Загальна інформація
Народження 30 грудня 1992(1992-12-30)
Ніжин, Чернігівська область, Україна
Смерть 23 квітня 2022(2022-04-23) (29 років)
Донецька область, Україна
Поховання Ніжин
Національність українець
Alma Mater Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою і Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Повітряні сили
Формування
 12 ОБрАА
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького

Максим Сергійович Шендриков (30 грудня 1992[1], м. Ніжин, Чернігівська область — 23 квітня 2022, Донецька область) — український військовослужбовець, військовий льотчик, капітан 12 ОБрАА Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно), кавалер ордена Данила Галицького.

Життєпис[ред. | ред. код]

Максим Шендриков народився 30 грудня 1993 року в місті Ніжині на Чернігівщині.

Навчався у Ніжинській гімназії № 3 та Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

У 2014 році закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба (спеціальність — льотчик вертольотів). Відтоді проходив службу в складі 12-ї окремої бригади армійської авіації.

Учасник бойових дій в зоні ООС та миротворчої місії ООН зі стабілізації ситуації у Республіці Конго (2020—2021).

Під час повномасштабного російського вторгнення захищав українське небо від російських окупантів. Учасник боїв за Київщину, Чернігівщину та схід України. Загинув 23 квітня 2022 року на Донеччині.

Похований 28 квітня 2022 року в родинному місті[2].

Залишилися дружина та двоє дітей.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (24 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
  • орден Данила Галицького (28 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ніжинці провели в останню дорогу ще одного нашого захисника [Архівовано 2023-01-28 у Wayback Machine.] // Ніжин Post. — 2022. — 28 квітня.
  2. ↑ Обірваний політ.. Ніжин прощався зі своїм Воїном // Ніжин.City. — 2022. — 28 квітня.
  3. ↑ Указ Президента України від 24 травня 2022 року № 366/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Указ Президента України від 28 квітня 2022 року № 284/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шендриков_Максим_Сергійович&oldid=40549823