Шилін Микола Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шилін Микола Олександрович
Народився 19 лютого 1952(1952-02-19)[1] (72 роки)
Олексіївка, Первомайський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР[1]
Країна  Україна
Діяльність науковець, викладач університету
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Заклад Національна академія Служби безпеки України
Посада професор[1]
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d][1]
Нагороди
Заслужений юрист України

Микола Олександрович Шилін (нар. 19 лютого 1952 року в селі Олексіївка Первомайського району Харківської області) — український науковець у галузі правознавства, забезпечення національної безпеки. Доктор юридичних наук, професор спеціальної кафедри навчально-наукового Інституту державної безпеки Національної академії Служби безпеки України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи в 1969 році, працював фрезерувальником на машинобудівному заводі у м. Зміїв Харківської області. Закінчив Харківський юридичний інститут в 1976 році за спеціальністю правознавство. У 1997 р. вступив до аспірантури Національної академії СБ України, у 2010 р. – до докторантури НА СБУ. Захистив дисертації за спецтемами (кандидатська - 2002 р., докторська - 2012 р.). Звання доцента одержав у 2005 р., професора – у 2014 р.

З 1997 р. - на викладацькій роботі в НА СБУ.

Науковець і педагог[ред. | ред. код]

Опублікував близько 220 наукових, методичних та навчальних праць (158 наукових статей, 6 монографій, 3 підручники). Під його керівництвом захищено 5 докторських і 6 кандидатських дисертацій.

Член Науково-методичної ради Національної академії Служби безпеки України (2012-2014); член Вченої ради Національної академії СБ України (2010-2021), член, заступник голови спеціалізованої Вченої ради СРК 26.706.02 (2014-2022). З 2015 року по даний час член Експертної ради МОН України з національної безпеки та спеціальних проблем оборони та оборонно-промислового комплексу (проведення експертизи захищених дисертацій закритого характеру). З 2020 року член Експертної ради секції «Національна безпека і оборона» МОН України.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Академік АН вищої школи України за науковим відділенням національної безпеки (з 2022).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Державні нагороди – 20 медалей, цінний подарунок від Кабінету Міністрів України. Неодноразово заохочувався керівництвом Служби безпеки України та Національної академії СБ України за досягнуті показники в роботі.

Заслужений юрист України (2015).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Довідник дійсних членів (академіків) та почесних академіків АН вищої школи України (PDF). АН ВШУ. 2022. Процитовано 10 квітня 2023.