Шуменський історичний музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шуменський історичний музей
Регионален исторически музей (Шумен)
43°16′12″ пн. ш. 26°55′39″ сх. д. / 43.27000000002777824° пн. ш. 26.92750000002777711° сх. д. / 43.27000000002777824; 26.92750000002777711Координати: 43°16′12″ пн. ш. 26°55′39″ сх. д. / 43.27000000002777824° пн. ш. 26.92750000002777711° сх. д. / 43.27000000002777824; 26.92750000002777711
Тип Історія
Частина від 100 туристичних об'єктів Болгарії
Країна  Болгарія
Розташування Шумен
Адреса бул. Слов'янський 17
Засновано 29 червня 1904 року
Директор Георгі Майсторський
Шуменський історичний музей. Карта розташування: Болгарія
Шуменський історичний музей
Шуменський історичний музей (Болгарія)
Мапа

CMNS: Шуменський історичний музей у Вікісховищі

Обласний історичний музей в Шумені є одним з найстаріших і найбільших музеїв Болгарії.

Він був створений в 1904 році. У ньому зберігається понад 150 тисяч експонатів з 5-го тисячоліття до нашої ери до 20-го століття.[1]

До структури музею включені два національних заповідники — національний історико-археологічний заповідник «Плиска» і національний історико-археологічний заповідник «Мадара», як і археологічний заповідник «Шуменська фортеця», 4 будинки-музеї — Панайот Волов, Добри Войников, Лайош Кошут та Панчо Владигеров, пізньоантична фортеця «Войвода» та погрібальний комплекс «Іванський».[2]

Історія[ред. | ред. код]

Початок музейної справи в Шумені вперше здійснив викладач Сава Доброплодний. Першу експедицію він здійснив до руїн Преслава в 1857 році. Із матеріалів, зібраних у ній, у бібліотеці чоловічого класного училища влаштовується колекція для шкільного музею.[3] До визволення триває збір і збереження старожитностей. Після того, як Карел Шкорпіл виявив залишки Плиски, виникла ідея у Рафаеля Попова про створення археологічного суспільства. У 1902 році була створено товариство. 29 червня 1904 року в культурному центрі міста було відкрито краєзнавчий музей. Нинішня будівля музею побудована спеціально в 1981 році.[1]

Експозиція[ред. | ред. код]

У музеї зберігається понад 150 тисяч експонатів, що розташовані в 8 залах. Експозиція музею хронологічно розділена на історичні епохи. 31 березня 2017 року відкритий для відвідування комплекс «Авшарян»[4], який став частиною Регіонального історичного музею в м. Шумен з квітня 2016 року.[5]

Праісторія[ред. | ред. код]

Експозиція зала «Праісторія» представляє матеріальну і духовну культуру неолітичного поселення, знайденного біля села Ловець, енеолітичного селення у великій та маленькій печері в Мадарі, представлені експонати з кургану Коджадермен, селищного поховання з Салманово, Ловця, Вінниці, Сушина, Іваново, Синього Виру, Смядово та погрібальних курганів з Мировців, Мадари, Калугериці, Царев Брода.[6]

Античність[ред. | ред. код]

У залі «Античність» експанована фракійська гробниця з IV століття до н. е., знайдена у погрібальному кургані поблизу Смядово.[7] Це єдина гробниця на Балканському півострові, яка експонується в музеї.[8]

Середньовіччя[ред. | ред. код]

Середньовіччя представлене у двох залах. У першому залі знаходяться експонати з часів створення Першої Болгарської держави та знахідки з Плиски.[9] Другий — експонати Другого Болгарського царства, знайдені в Преславі, Мадарі, Шуменській фортеці та аулі хана Омуртага.[7][10]

Історія болгарських земель XV—XIX ст.[ред. | ред. код]

Зал розповідає про болгарські землі періоду між XV — XIX століттями. На виставці представлені фото, документи та предмети з історії Шумена під час Османської влади.[7][11]

Болгарське Відродження[ред. | ред. код]

У залі «Відродження» представлена історія болгарського національного відродження з особливою увагою до освітньої діяльності першого болгарського оркестру під керівництвом Добрі Войнікова.[12]

Християнська культура XVII—XIX ст.[ред. | ред. код]

Зал був заснований у 1991 році, коли була проведена спеціальна виставка, присвячена християнській культурі XVII — XIX століть. Є ікони, книги для літургій, царські двері.[7]

Скарбниця[ред. | ред. код]

У залі розміщена багата нумізматична колекція з понад 100 000 монет, деякі з яких є унікальними. Монети виставлені у хронологічному порядку. Тут розташована найбільша колекція болгарських і візантійських олов'яних печаток в країні. Хронологічно виставлені матеріали з дорогоцінних металів та унікальних матеріалів. Експонована частина багатої колекції вогнепальної зброї та холодної зброї XVI- XIX століть.[13]

Тимчасові виставки[ред. | ред. код]

Тимчасові виставки представлені у фоє та мармуровому фоє музею.[14]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Обласний історичний музей в Шумені є культурно-науковим інститутом, друкує власне наукове видання «Сповіщення історичного музею — Шумен». Музей має бібліотеку з понад 25 000 томів наукової літератури та періодичних видань, реставраційно-консерваціонні лабораторії та фотолабораторію.[1] Проводяться наукові дослідження на території Шуменської області.[3]

Туризм[ред. | ред. код]

Історичний музей є частиною 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу. Він знаходиться під № 94, поряд з Шуменською фортецею.[15]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в История на музея (PDF) (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Процитовано 28.11.2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Регионален исторически музей – Шумен (болг.). Шумен 2019 – Кандидат за европейска столица на културата. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 28.11.2012.
  3. а б Национално обединение Съхрани българскаото. Регионален исторически музей, Шумен. В: Сб. «100-те национални туристически обекта». с. 376
  4. Отвориха за посетители къща „Авшарян“, първата експозиция е „Градски бит“ (болг.). shum.bg. 31 березня 2017. Процитовано 27 грудня 2018.
  5. Показват градския бит на Шумен до 30-те г. на ХХ в. в комплекс „Авшарян“ (болг.). shum.bg. 29 березня 2017. Процитовано 27 грудня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |цитат= (довідка)
  6. Зала Праистория (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 28.11.2012.
  7. а б в г Регионален исторически музей, Шумен (болг.). Официален туристически портал на България. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 28.11.2012.
  8. Дерменджиева, Стела, Атанас Дерменджиев. 100 национални туристически обекта [100 національних туристичних об'єктів]. «Световна библиотека». С., 2009. с. 68
  9. Средновековие (болг.). Регионален исторически музей – Шумен. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012.
  10. Средновековие (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012.
  11. Средновековие (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012.
  12. Зала Възраждане (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012.
  13. Съкровищница (PDF) (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 28.11.2012.
  14. Регионален исторически музей (болг.). Регионален исторически музей, Шумен. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 28.11.2012.
  15. 94. Регионален исторически музей, Шумен (болг.). Български туристически съюз. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 28.11.2012.

Посилання[ред. | ред. код]