Юденко Дмитро Анатолійович (військовик)
| Дмитро Анатолійович Юденко Дмитро Юденко | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
17 березня 1986 Комсомольськ, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
| Смерть |
6 травня 2023 (37 років) Іванівське, Бахмутська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна |
| Поховання | Затуринське кладовище поблизу Полтави |
| Alma Mater | ПНПУ ім. В. Г. Короленка |
| Псевдо | «Демон» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014—2016, 2022—2023 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| Командир відділення 3-ї штурмової бригади. | |
Юденко Дмитро Анатолійович (17 березня 1986, Скороходівська громада, Полтавська область — 6 травня 2023, Іванівське, Бахмутський район, Донецька область) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, громадський активіст, командир відділення 3-ї штурмової бригади.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дмитро народився в 1986 році в Горішніх Плавнях. Потім мешкав в Скороходівський громаді на Полтавщині, пізніше — в Полтаві.
Спершу пішов воювати молодший брат Дмитра — Євген, який був мобілізований 2 квітня 2014 року в 93-тю механізовану бригаду. Однак вже 21 липня 2014 року біля села Піски під Донецькому бойова машина, в якій перебував Євген, підірвалася на фугасі[1]. Після смерті брата Дмитро у листопаді 2014 року долучився добровольцем до батальйону «Азов» Нацгвардії України. В жовтні 2014 відбулася його перша ротація в зону АТО. Служив 2 роки в зоні АТО[2] у складі Другої «Залізної» сотні. Брав участь у боях за Широкине.
У 2017 році, після повернення до мирного життя, заснував Громадську організацію «Вороскол», діяльність якої спрямована на розвиток національно-патріотичного виховання, поширення серед громадян знань і практичних вмінь з основ військової справи, об'єднання зусиль щодо захисту прав та інтересів ветеранів/учасників російсько-української війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих захисників. Громадською організацією активно проводилися заняття з основ військової справи для учнів навчальних закладів, вчителів із предмету «Захист України». ГО «Вороскол» проводить вишколи та тренінги для населення, змагання в напрямку військово-патріотичного виховання для молоді, долучається до занять з призовниками. У 2021 році ГО «Вороскол» долучилося до реалізації обласної програми національно-патріотичного виховання, в рамках якої проводилися практичні вишколи з учнями навчальних закладів по Полтавській області.
У мирному житті працював на будівництві машиністом баштового крана. Мав активну громадянську позицію..5 квітня 2017-го під час протесту проти забудови кафе в арці в будинку на Соборності, 27, Дмитро Юденко та Олександр Коба отримали ножові поранення.
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року долучився до Полтавської ТРО. У листопаді 2022 року перевівся в 3-тю штурмову бригаду, був командиром відділення.
Загибель[ред. | ред. код]
Загинув під час проведення штурмової операції в районі села Іванівське, що під містом Бахмут Донецької області[1]. Похований на Затуринському кладовищі поблизу Полтави[3]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |