Юзеф Сташевський
| Юзеф Сташевський | |
|---|---|
| Józef Staszewski | |
| Народився |
18 вересня 1887 м. Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер |
5 вересня 1966 (78 років) м. Варшава, Польща |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Місце проживання | Гданськ |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Національність | польський єврей |
| Діяльність | географ, викладач університету |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | географія |
| Заклад | Вища педагогічна школа (Гданськ) |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
 Юзеф Сташевський у Вікісховищі | |
Юзеф Сташевський (справжнє прізвище — Галічер; пол. Józef Staszewski; 18 вересня 1887, м. Тернопіль — 5 вересня 1966, м. Варшава) — український і польський географ, історик географії, педагог єврейського походження.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив із бідної єврейської родини, закінчив середню школу у Львові, від 1910 року вивчав географію і природознавчі науки у Віденському університеті. Під час Першої світової війни був офіцером австрійської армії, потрапив у російський полон, був учителем у польській гімназії в Іркутську[1], зумів стати учасником двох наукових експедицій у Забайкалля та Сибір. Після повернення з полону — викладач географії і природознавства у навчальних закладах Тернополя (1921—1939), зокрема в Другій тернопільській гімназії[2][3]. У 1937 році докторизувався у Львівському університеті. Під час Другої світової війни — в'язень німецьких концтаборів[1].
Від 1945 року мешкав у Сопоті, працював спочатку у Гданському державному «Педагогіум», а потім у Вищій педагогічній школі в Гданську, керівник закладу географії, від 1953 року — керівник кафедри регіональної географії. Від 1957 року — доцент, а від 1960 — професор Вищої педагогічної школи в м. Гданськ та Інституту геології АН у Варшаві. Засновник Гданського відділення Польського Географічного Товариства[1].
Помер 5 вересня 1966 року у Варшаві, похований на Військових Повонзках у Варшаві[4].
Праці[ред. | ред. код]
Спеціаліст із фізичної географії і антропогеографії та історії античної географії. Автор понад 100 наукових праць, серед яких:
- «Słownik geograficzny» (1934, кілька перевидань),
- «Geografia fizyczna w liczbach» (1959),
- «Historia nauki o Ziemi w zarysie» (1966).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в STASZEWSKI JÓZEF – Encyklopedia Gdańska. www.gedanopedia.pl (пол.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcji II. Państwowego Gimmnazjum w Tarnopolu za rok szkolny 1928/29 [Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Tarnopol 1929. — S. 4.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcji II. Państwowego Gimmnazjum im. Juliusza Słowackiego w Tarnopolu za rok szkolny 1937/38 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — Tarnopol 1938. — S. 3.
- ↑ Józef Staszewski. MOJE CMENTARZE ... Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Присяжний Т., Ткачов С. Сташевський Юзеф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 342-343. — ISBN 978-966-528-279-2.
|
