Перша згадка про місто Ґослар датується 922 роком, коли Генріхом I було засновано поселення біля гори Раммельсберг. Після початку видобутку вугілля і міді починається розвиток Ґослара, при Генріху II центром стає імператорський середньовічний замок. Пізніше при Конраді II зводиться каплиця Діви Марії, що не збереглася до XXI століття.
При правлінні Генріха III та його дружини Агнеси починається розквіт міста. Саме під час їхнього правління добудовуються і будуються багато установ, як наприклад, закінчення робіт зі зведення імперського пфальцу, будівництво церкви Святого Симона та святого Юди[de].
З 1081 по 1802 роки Ґослар мав статус імперського міста.
Ґослар — місто гірників у гірському масиві Гарца (Центральна Німеччина), розташоване поблизу рудної гори Раммельсберг, яка розроблялася гірниками з Х ст. На початку XIII ст. ченцями-цистерціанцями в Ґосларі був заснований монастир і розпочалася масштабна діяльність з пошуку й видобутку кольорових металів, здебільшого — срібла. Родовища експлуатувалися протягом тисячоліття. Сьогодні шахта-музей у Ґосларі (Раммельсберзі) увійшла до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Найдавніші виробки рудника, що збереглися, датують 1150 роком.
Йоханнес Соодла — офіцер Естонської армії під час війни за незалежність, командир організації Омакайтсе, один із командирів 20-ї гренадерської дивізії СС (1-ша естонська).