Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
1624 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1624 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1624 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1624 року.
Призначено, звільнено [ ред. | ред. код ]
Архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький
Єлисе́й Плетене́цький (в миру — Олександр Миха́йлович , за іншими даними — Томашевич — український православний церковний, культурний і громадський діяч, просвітитель, письменник, Архімандрит Києво-Печерської лаври . Засновник Лаврської друкарні й першої в Центральній Україні паперової фабрики . (. між 1550 та 1554 ).
Костянтин Корнякт з Білобок гербу Круціні[5] [6] ) — шляхтич , військовик, син нобілітованого грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької . ( . в 1582 ).
Христофо́р Філале́т (лат. Christophor Philaleth , пол. Chrystofor Filalet, Krzysztof Broński [7] ; жив у 2-й пол. 16 ст. і, очевидно, на поч 17 ст.) — український письменник-полеміст з Волині, вихованець Острозької академії [8] , філософ. Відомий як автор полемічного твору «Апокрисис» (1597), спрямованого проти Берестейської церковної унії 1596 року, папства.
30 травня — Микола (Миколай) Данилович гербу Сас (пол. Mikołaj Daniłowicz — шляхтич руського походження, політичний та військовий діяч Речі Посполитої, Магнат , статистик. ( . в 1558 ).
Пам'ятні дати та ювілеї [ ред. | ред. код ]
Засновник єдиного Галицько-Волинського князівства волинський князь Роман Мстиславович Великий
Великий князь київський Олександр Невський в 1624—1263 роках
Володіння Короля Казимира. Червоним на карті позначено Королівство Польща, а білим карті позначено Королівство Русь
275 років з часу (1349 рік ):
захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії[23] .
225 років з часу (1399 рік ):
Битва на Ворсклі. Лицевий літописний звід
«Апостол», 1624 рік з НБУВ
Митрополит Київський Галицький і всієї Русі УГКЦ Іпатій (Потій)
Міст, установ та організацій [ ред. | ред. код ]
Видатних особистостей [ ред. | ред. код ]
донька князя Ярослава Мудрого Анна Ярославна (1024—1079)
Ікона Феодосія Печерського
Перший Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Михайло (Рагоза)
руська (українська) княжна Єлизавета Софія Острозька
↑ В. І. Головченко . Запорозько-кримський союзний договір 1624 // Українська дипломатична енциклопедія : У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
↑ Щербак В. О. Чорний Григорій [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 558. — ISBN 978-966-00-1359-9 .
↑ Skrzypecki T. H . Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 43. — ISBN 978-83-927244-4-5 .
↑ Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] (пол.) [недоступне посилання ]
↑ Urban W. Korniakt Karol Franciszek h. Crucini (ur. po 1612—1672)… — S. 82.
↑ Каспер Несецький подав 1626 → Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine .] — T. 2. — S. 614.
↑ Pseudonimy i kryptonimy polskie [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine .] .
↑ Острозька академія — XVII століття. Енциклопедія / Ред. колегія: І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. Національний університет «Острозька академія». — Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — іл. — С..
↑ О. В. Творогов Никоновская летопись . С. 9, 13 (рос.)
↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173
↑ ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1049 . resource.history.org.ua . Процитовано 28 січня 2023 .
↑ Плахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213
↑ князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.
↑ Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України : Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023)
↑ Чому Юрій — Долгорукий? . www.golos.com.ua (укр.) . Процитовано 29 січня 2023 .
↑ Літопис руський. Роки 1624-1151 . litopys.org.ua . Процитовано 29 січня 2023 .
↑ Соловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) (рос.)
↑ Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії . // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.) . Львів: Інститут українознавства, 2000.
↑ Крип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine .] . — К., 1984.
↑ Олександр Невський [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] . — К . : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана , 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4 .
↑ Православні митрополити між Києвом, Царгородом і Москвою » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине . www.religion.in.ua . Процитовано 30 січня 2023 .
↑ Русина О. В. Станислав, київський князь [Архівовано 2017-12-14 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 802. — ISBN 978-966-00-1290-5 .
↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси : В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1991. (Пам'ятки іст. думки України). — ISBN 5-12-002468-8 . Т. 4. 1993. С. 33-34
↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991. —. — (Пам'ятки іст. думки України). — Т. 4. — 1993. — Розділ II. Литовсько-польська унїя й справа інкорпорації земель в. кн. Литовського до Польщі…
↑ а б в г Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.
↑ Велика українська енциклопедія — Кримський ханат . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 квітня 2022 .
↑ а б «Апостол» // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка , Ю. І. Коваліва , В. І. Теремка . — Київ : ВЦ «Академія» , 2007. — С. 58.
↑ а б Апостол (книга) [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine .] // Велика українська енциклопедія
↑ Костомаров, Микола Іванович (1872). Исторические монографии и исследования Николая Костомарова (рос.) . Санкт-Петербург: Кожанчиков Дмитро Юхимович. с. 10—32.
↑ Семен Скалозуб. Гетьман запорозького козацтва. ФЛОТОВОДЦІ УКРАЇНИ. Мирослав МАМЧАК
↑ Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 1 // historians.in.ua. 9 січня 2014 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine .]
↑ Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 2 // historians.in.ua. 11 січня 2014 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine .]
↑ Історичний нарис / Місто Полтава / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету . www.rada-poltava.gov.ua . Процитовано 28 січня 2023 .
↑ Вік Полтави: 1119, 844 чи «приблизно 388–385»? . ЗМІСТ (укр.) . 15 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023 .
↑ Ізотов, Ігор (23 вересня 2022). 23 вересня чи 12 липня: коли у Полтаві мають святкувати день міста . Суспільне Новини (укр) . Процитовано 29 січня 2023 .
↑ [6682 (1624)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .]
↑ АННА ЯРОСЛАВНА . resource.history.org.ua . Процитовано 28 січня 2023 .
↑ W. W. Życiorysy panujących w Polsce od Mieczysława I-go do Stanisława Augusta . — Warszawa : Księgarnia Polska A. Dzwonkowskiego i Spółki, 1861. — S. 67. (пол.)
↑ Cytowska M. Paweł z Krosna (Procler, Proceler, Paulus Crosnensis Ruthenus) (ok. 1470—1517)… — S. 386
↑ Bulhakaŭ, Valer (2006). “Geopolityczne miejsce Białorusi w Europie i świecie” . с. 11. ISBN 978-83-60694-02-2 . Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 3 лютого 2023 .
↑ Мстислав Святополкович (князь владимиро-волынский) . Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона . Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 січня 2023 .
↑ * Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — ISBN 966-00-0734-5 . С. 38
↑ Черкас Б. В. Газі-Гірей I [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 18. — ISBN 966-00-0405-2 .
↑ Блажейовський Д . Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8 .
↑ Головата Н. А. Рагоза Михаїл [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 89. — ISBN 978-966-00-1290-5 .
Області
Обласні центри
Інші великі міста