Acratocnus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Acratocnus
Час існування: плейстоценголоцен
~0.126–0.011 млн р. т.
Acratocnus antillensis
Acratocnus antillensis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Відділ: Двобічно-симетричні (Bilateria)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Неповнозубі (Xenarthra)
Родина: Мегалоніксові (Megalonychidae)
Рід: Acratocnus
Види
Посилання
EOL: 4471302
NCBI: 2546647
Fossilworks: 83045

Acratocnus — вимерлий рід гігантських лінивців, який проживав на Кубі, Гаїті та Пуерто-Рико.

Класифікація[ред. | ред. код]

Як і інші лінивці, що населяли колись Антильські острови, Acratocnus належить до родини Мегалоніксових, єдиними, зараз існуючими представниками якої є лінивець бурогорлий, лінивець нашийниковий та лінивець трипалий.

Поширення[ред. | ред. код]

Представники роду колись населяли високогірні лісисті області островів Куба, Гаїті та Пуерто-Рико. Про перебування особин роду Acratocnus на острові Пуерто-Рико свідчать погано задокументовані результати розкопок у печерах на північному заході півострова. Вважається, що вони вели напівдеревний спосіб життя, зважаючи на їх невеликі розміри та великі гачкуваті кігті.

Розміри[ред. | ред. код]

Вага представників різних видів роду коливалась від 20 кг до 70 кг, тобто вони були більшими за сучасних представників родини, вага яких сягає лише 10—15 кг.

Вимирання[ред. | ред. код]

Як і багато інших скам'янілих залишків, рештки представників не були датовані радіовуглецевим методом.[1] Вважається, що пуерториканський і гаїтянський види роду Acratocnus дожили до пізнього плейстоцену, але вимерли вже до середини голоцену. Споріднений з ними, кубинський лінивець роду Megalocnus вимер близько 6600 років тому,[2] а останнім зник гаїтянський лінивець Neocnus comes, останки якого датували 3 тисячоліттям до н. е., за допомогою радіовуглецевого методу. Причиною зникнення цих тварин найчастіше вказують зміну клімату, або, що значно ймовірніше, винищенням людьми через полювання[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 липень 2011. Процитовано 19 травень 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б Steadman, D. W.; Martin, P. S.; MacPhee, R. D. E.; Jull, A. J. T.; McDonald, H. G.; Woods, C. A.; Iturralde-Vinent, M.; Hodgins, G. W. L. (16 серпня 2005). Asynchronous extinction of late Quaternary sloths on continents and islands. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. National Academy of Sciences. 102 (33): 11763—11768. doi:10.1073/pnas.0502777102. PMC 1187974. PMID 16085711. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 24 січня 2009.