Crescentia alata
| Crescentia alata | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Crescentia alata Kunth | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Crescentia ternata Sessé & Moc. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Хікаро (Crescentia alata) - вид рослин
Будова[ред. | ред. код]
Низькоросле дерево з круглою чи розпростертою кроною, що зрідка досягає висоти 12 м. Стовбур короткий, до 50 см в діаметрі.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Достиглі плоди з твердою оболонкою, що наповнені солодким м'якушем та дрібним насінням, не проростають під деревом. Зараз плоди розламують передніми зубами та їдять свійські коні (Equus caballus). Щоб розламати шкарлупу плоду потрібно 200 кг тиску. Деякі плоди потребують 272-553 кг тиску, що більше ніж можуть сучасні коні. Науковці припускають, що до появи коней з Європи, існували тварини (можливо Гомфотерієві[1]), що могли бути розповсюджувачем насіння цієї рослини.[2]
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Зростає у Центральній Америці від Коста-Рики до Мексики.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Тверда оболонка плодів використовують для виготовлення чашок. Індіанці у Гватемалі носять таку чашку з собою. З меленьких плодів роблять дитячі іграшки дзиґи.
Насіння змішують з сирим рисом, смаженими насінням гарбуза, шкірою лимону, цукром, водою та льодом, і виготовляють у безалкогольні напої під назвою "хорчата".
Галерея[ред. | ред. код]
-
Листя -
Квітка -
Відкритий плід та насіння
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Janzen, Daniel H.; Martin, Paul S. (1 січня 1982). Neotropical Anachronisms: The Fruits the Gomphotheres Ate. Science (англ.). Т. 215, № 4528. с. 19—27. doi:10.1126/science.215.4528.19. ISSN 0036-8075. PMID 17790450. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
- ↑ Janzen, Daniel H. (1982). How and Why Horses Open Crescentia alata Fruits. Biotropica. Т. 14, № 2. с. 149—152. doi:10.2307/2387746. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 травня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
* Crescentia alata [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] // Useful Tropical Plants