De Havilland Canada DHC-6 Twin Otter

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
DHC-6 Twin Otter
A Winair DHC-6 Twin Otter landing at St Barthélemy Gustaf III Airport[en].
Призначення Utility aircraft
Виробник de Havilland Canada
Viking Air
Перший політ 20 May 1965

De Havilland Canada DHC-6 Twin Otter — канадський універсальний літак короткого зльоту та посадки, розроблений компанією de Havilland Canada, і яка виробляла його з 1965 по 1988 рік. Viking Air придбала сертифікат типу і відновила виробництво в 2008 році. Стаціонарна триколісна ходова частина, можливості короткого зльоту та посадки, подвійні турбогвинтові двигуни та висока швидкість набору висоти зробили його успішним близькомагістальним авіалайнером на 18–20 пасажирів, а також літаком для вантажів і медичної евакуації. Крім того, Twin Otter користується популярністю серед комерційних стрибків з парашутом.

Розробка[ред. | ред. код]

de Havilland Canada DHC-6 Twin Otter у трьох проєкціях
DHC-6-300 у Пуерто-Вільямсі
Twin Otter виконує захід на посадку в Квінсленді
Перший політ серії 400 авіакомпанією Viking Air в аеропорту Вікторія, 1 жовтня 2008 р.

Розробка літака почалася в 1964 році, перший політ відбувся 20 травня 1965 року. Двомоторний замінник одномоторного DHC-3 Otter, який зберіг якості ЛСЗП DHC, його конструктивні особливості включали закрилки з подвійними прорізами та елерони, які працюють в унісон із закрилками для підвищення ефективності ЛСЗП. DHC-3 Otter з поршневим двигуном, заміненим двома двигунами PT6A-4 [1], вже літав у 1963 році. Він був значно модифікований для досліджень СЗП.[2]

Перші шість випущених літаків отримали позначення серії 1, що вказувало на те, що вони були прототипами. Початковий випуск літаків серії 100 із серійними номерами від 7 до 115 включно. 1968 року почалося виробництво серії 200 з серійним номером 116. Зміни, внесені на початку виробництва серії 200, включали покращення характеристик СЗП, додавання довшої носової частини, яка була оснащена більшим багажним відділенням (за винятком літаків, обладнаних поплавцями), і встановлення більших дверей у задньому багажному відділенні. Всі літаки серії 1, 100 і 200 і їх варіанти (110, 210) були оснащені двигунами PT6A-20 потужністю 550 кінських сил.

У 1969 році була представлена серія 300, починаючи з серійного номера 231. Як характеристики літака, так і корисне навантаження були покращені завдяки встановленню потужніших двигунів PT6A-27 потужністю 680 к.с. Серія 300 виявилася найуспішнішим варіантом, було продано 614 літаків до того, як у 1988 році припинилося виробництво в Торонто компанією de Havilland Canada.

Нове виробництво[ред. | ред. код]

Після завершення виробництва серії 300 обладнання, що залишилося, було придбане компанією Viking Air з Вікторії, Британська Колумбія, яка виробляє запасні частини для всіх знятих з виробництва літаків de Havilland Canada. 24 лютого 2006 року компанія Viking придбала у Bombardier Aerospace сертифікати типу на всі зняті з виробництва літаки de Havilland Canada (від DHC-1 до DHC-7).[3] Володіння сертифікатами дає Viking ексклюзивне право на виробництво нових літаків.

17 липня 2006 року на авіасалоні у Фарнборо компанія Viking Air оголосила про свій намір запропонувати серію 400 Twin Otter. 2 квітня 2007 року компанія Viking оголосила, що з 27 замовленнями та опціонами в руках вона відновлює виробництво Twin Otter, оснащеного потужнішими двигунами Pratt & Whitney Canada PT6A-34.[4] Станом на листопад 2007 року було прийнято 40 твердих замовлень і 10 варіантів, і було відкрито новий завод остаточного складання в Калгарі, Альберта.[5][6] Швейцарська компанія Zimex Aviation отримала перший новий серійний літак із серійним номером 845 у липні 2010 року [7][8]. До середини 2014 року компанія Viking побудувала 55 нових літаків на своєму заводі в Калгарі. Темпи виробництва станом на літо 2014 року становили близько 24 літаків на рік. У квітні 2015 року Viking оголосила про скорочення темпів виробництва до 18 літаків на рік.[9]

Основні зміни, представлені серією 400, включають повністю інтегровану авіоніку Honeywell Primus Apex, видалення електричної системи змінного струму, видалення бета-системи резервного копіювання, модернізацію електричних систем і систем освітлення, а також використання композитів для ненесучих конструкцій, таких як двері.[10]

100-й літак серії 400 Twin Otter (MSN 944) показали на EAA AirVenture Oshkosh у липні 2017 року. Наразі 38% експлуатуються як регіональні авіалайнери, 31% у військовій авіації або спеціальних місіях, 26% у промисловій підтримці та 5% у приватних чартерних авіаперевезеннях. Крім того, 70 літаків оснащені звичайними колесами шасі, 18 сконфігуровані як прямолітаки або гідролітаки-амфібії, 10 мають тундрові шини і 2 мають колісні лижі.[11]

У 2019 році Viking почав виготовляти пластикові компоненти для Twin Otter за допомогою 3D-принтера, щоб зменшити вартість.[12] У 2021 році ціна обладнаного літака становила 6,5 млн доларів.[13]

Оператори[ред. | ред. код]

Загалом у 2018 році авіакомпанії експлуатували 270 літаків Twin Otter, 14 було на замовленні, з них 111 у Північній/Південній Америці, 117 в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та на Близькому Сході (14 замовлень), 26 у Європі та 13 в Африці.[14]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Серія 100 [15] 300 [15] 400 [16]
Екіпаж 1–2
Сидінь 20 19
Довжина 15,09 м 15,77 м
Висота 5,94 м
Крило Розмах 19,81 м
Порожня вага 2653 кг 3363 кг 3221 кг
Максимальна злітна вага 4763 кг 5670 кг [a]
Корисне навантаження 975 кг при дальності 1344 км 1135 кг при дальності 1297 км

860 кгпри дальності 1705 км[b]
1842 кг (при дальності 185 км

1375 кг при дальності 741 км
Ємність баків 1466 л, [b] 1175 кг
Двигуни (×2) P&WC PT6 A-20 PT6A-27 PT6A-34
Потужність 431 кВт / 578 к.с 460 кВт / 620 к.с 559 кВт / 750 к.с.
Круїзна швидкість 297 км/год 338 км/год 337 км/год
Зліт до 50 футів 366 м
Посадка з 50 футів 320 м
Швидкість звалювання 105 км/год
Витривалість 6,94 год [c]
Практична стеля 25 000 футів / 7620 м
Скоропідйомність 8,1 м/с
Витрата палива
при 270 км/год
212 кг /год

Аварії та інциденти[ред. | ред. код]

Аварії із жертвами[17]
Дата Рейс Загинули. Місце Подія Вижили
23 листопада 1968 Cable Commuter Airlines 9 Санта-Ана, США Під час посадки в тумані зіткнувся зі стовпом освітлення.[18]
29 червня 1972 Air Wisconsin 671 5 США,Вісконсин, озеро Віннебаго Зіткнувся з літаком компанії NCA Convair 580, у якому перевувало 5 осіб. Усі загинули
5 січня 1975 ВПС Аргентини 13 Аргентина, Тукуман Розбився у поганій погоді при відсутнсті польотного плану.[19]
9 січня 1975 Golden West Airlines 261 12 США, Віттіер, Каліфорнія Зіткнувся з Cessna 150, у якій загинуло двоє
3 травня 1976 демонстрація 11 Замбія, авіабаза Монзе Розбився при зльоті[20]
12 грудня 1976 Allegheny Commuter 977 3 США, Ерма, аеропорт Кейп Мей Розютвся біля ЗПС
18 січня 1978 Frontier Airlines 3 США, Колорадо, Пуебло Розбився під час тренувального польоту
2 вересня 1978 Airwest Airlines 11 Канада, Британська Колумбія, Ванкувер Втрата контролю при наближенні внаслідок неспрацювання заржавілої тяги і нерозкритого закрилка[21] 2
4 грудня 1978 Rocky Mountain 217 2 США, Колорадо Жорстке приземлення на сніг, сильне обледеніння та низхідні повітняні потоки в горах[22]
30 травня 1979 Downeast Flight 46 17 США, Мен, Рокленд Вилетів із Бостона, розбився за 1,2 милі від аеропорту Рокленда 1
24 липня 1981 Air Madagascar 112 19 Мадагаскар, Мароанцетра Зіткнення з горою під час контрольованого польоту в умовах туману[23]
31 липня 1981 Panamanian AF FAP-205 7 Панама, Провінція Кокле Загинув президент Омар Торріхос, причина суперечлива
21 лютого 1982 Pilgrim Airlines Flight 458 1 США, Род-Айленд Аварійне приземлення після того, як на борту почалася пожежа[24] 10
11 березня 1982 Widerøe Flight 933 15 Баренцове море Розбися неподалік Ґамвіка, що у Норвегії
18 червня 1986 Grand Canyon Airlines 6 20 США, Аризона, Великий Каньйон Зіткнувся із Bell 206, у якому загинули пʼятеро
28 жовтня 1989 Aloha Island Air 1712 20 США, Гаваї, Молокаї Розбився об гору при пільоті до аеропорту Гоолегуа.[25]
12 квітня 1990 Widerøe Flight 839 5 Норвегія, за межами Верей Врізався в океан через вітер
22 квітня 1992 Perris Valley Aviation 16 США, Каліфорнія, аеропорт Перріс Веллі Забруднення палива, втратив потужність і розбився неподалік зльтної смуги[26] 6
27 жовтня 1993 Widerøe Flight 744 6 Норвегія, на схід від Намсуса Зіткнення із залісненим пагорбом під час контрольованого польоту вночі під час поганої погоди 13
17 грудня 1994 Mission Aviation Fellowship 28 Папуа Нова Гвінея Розбився на маршруті,[27] врізавшись у гору заввишки 2000 м.[28]
10 січня 1995 Merpati Nusantara 6715 14 Індонезія, Море Саву Зник у погану погоду в польті з аеропорту Біма до Рутенга.[29]
30 листопада 1996 ACES Colombia 15 Колумбія, біля Медельїна Розбився за 8 км від аеропорту Медельїна[30]
7 січня 1997 Polynesian Airlines 211 3 Самоа, г. Ваеа Зіткнення з поверхнею під час контрольованого польоту в погану погоду при зверненні до Фалеоло на маршруті з Паго-Паго до Апії 2
24 березня 2001 Air Caraïbes 19 Французькі Антильські Острови, Сен-Бартелемі Розбився біля аеропорту, також загинула одна людина на землі.[31]
26 травень 2006 Air São Tomé and Príncipe 4 Бухта Анна Чавес, Сан-Томе Єдиний літак авіалінії, номер реєстрації S9-BAL, розбився під час тренувального польоту.[32]
9 серпня 2007 Air Moorea Flight 1121 20 Французька Полінезія, поблизу аеропорту Моореа Прямував до Таїті, розбився невдовзі після зльоту[33]
6 травня 2007 French Air and Space Force 9 Єгипет, Синайський півострів Розбився під час підтримки багатонаціональних сил і спостерігачів[34]
8 жовтня 2008 Yeti Airlines Flight 103 18 Непал, аеропорт Лукла Розбився при посадці[35] 1
2 серпня 2009 Merpati Nusantara 9760 16 Індонезія, поблизу Оксибіла Розбився приблизно за 22 км на північ від Оксибіла.[36]
11 серпня 2009 Airlines PNG Flight 4684 13 Папуа Нова Гвінея Розбився об гору на маршруті з Порт-Морсбі до Кокоди.[37]
15 грудня 2010 Tara Air 22 Непал, ліс Біланду [38]
20 січня 2011 ВПС Еквадору 6 Еквадор, Ель-Капрічо По дорозі з аеропорту міста Шелл до Тени[39]
22 вересня 2011 Arctic Sunwest Charters 2 Канада, Північно-Західні території, Єллоунайф Літак з поплавками розбився рна вулиці, поранивши сімох.[40]
23 січня 2013 Kenn Borek Air 3 Антарктида, гора Елізабет Літак із лижами загубився на маршруті з Піденного полюса до затоки Терра Нова.[41][42][43][44]
10 жовтня 2013 MASwings Flight 3002 2 Малайзія, аеропорт Кудат Розбився при приземленні[45] 14
16 лютого 2014 Nepal Airlines 18 Непал, район Аргаханчі На маршруті з Покхари до Джумли.[46]
20 вересня 2014 Hevilift 4 Нова Гвінея, біля Порт-Морсбі Розбився при посадці[47] 5
2 жовтня 2015 Aviastar 7503 10 Індонезія, Луву Пілот відхилився від маршруту до Макасара
24 лютого 2016 Tara Air Flight 193 23 Непал, Покхара Розбився після зльоту[48]
30 серпня 2018 ВПС Ефіопії 18 Ефіопія, поблизу Моджо Вилетів з Дире-Дауа, розбився у місці під назвою Наннауа[49]
18 вересеня 2019 PT Carpediem Aviasi Mandiri 4 Індонезія, провінція Папуа Вилетів з Тіміки, розбився в окрузі Хоея[50]
29 травня 2022 Tara Air Flight 197 22 Округ Мустанг, Непал Розбився 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Power – The Pratt & Whitney Canada Story, Kenneth H. Sullivan and Larry Milberry, CANAV Books 1989, ISBN 0-921022-01-8, p.146
  2. De havilland | 1963 | 0071 | Flight Archive.
  3. "Viking Acquires De Havilland Type Certificates."
  4. "Viking restarts Twin Otter production." flightglobal.com, April 2, 2007.
  5. Sarsfield, Kate.
  6. "News releases."
  7. "Twin Otter – Zimex Aviation."
  8. Jang, Brent (14 травня 2010). The rebirth of a Canadian icon. The Globe and Mail. Процитовано 8 серпня 2012.
  9. Viking Air Slashes Twin Otter Production, Lays Off 116. Aviation International News. Процитовано 3 липня 2015.
  10. Phelps, Mark.
  11. (Пресреліз). {{cite press release}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. Ballah, Brett (28 серпня 2019). De Havilland owner believes renewed focus will increase Dash 8 market share. Western Aviation News (англ.). Архів оригіналу за 19 December 2019. Процитовано 19 грудня 2019.
  13. Purchase planning handbook - turboprops table. Business & Commercial Aircraft. Second Quarter 2021.
  14. World Airline Census 2018. Flightglobal.com (брит.). Процитовано 27 серпня 2018.
  15. а б Gerard Frawley. De Havilland Canada DHC-6 Twin Otter. The International Directory of Civil Aircraft.
  16. Twin Otter Series 400 (PDF). Viking Aircraft. 7 липня 2015.
  17. occurrences in the ASN safety database. Flight Safety Foundation. 30 серпня 2018.
  18. ASN Aircraft accident de Havilland Canada DHC-6 Twin Otter 200 N7666 Santa Ana-Orange County Airport, CA (SNA). aviation-safety.net. Процитовано 30 травня 2022.
  19. A 36 años de un fatal accidente en los cerros tucumanos (ісп.). 4 квітня 2011. Процитовано 9 жовтня 2017.
  20. ASN Aircraft accident de Havilland Canada DHC-6 Twin Otter 300 C-GDHA Monze.
  21. Accident description – 2 September 1978. Aviation Safety Network. 30 серпня 2018.
  22. Katz, Peter. After the Accident: Twin Otter Crash In The Rockies From 40 Years Ago. Plane & Pilot Magazine.
  23. Friday 24 July 1981. aviation-safety.ne. Aviation Safety Network. Процитовано 6 липня 2019.
  24. National Transportation Safety Board Aircraft Accident Report NTSB-AAR-82-7 (PDF). National Transportation Safety Board. 20 липня 1982. Процитовано 5 липня 2017.
  25. National Transportation Safety Board Aircraft Accident Report NTSB/AAR-90/05 (PDF). National Transportation Safety Board. 25 вересня 1990. Процитовано 5 липня 2017.
  26. National Transportation Safety Board Aviation Accident Final Report Accident Number: LAX92MA183. National Transportation Safety Board. 5 серпня 1993. Процитовано 5 липня 2017.
  27. Airplane Crash Kills 28 In Papua New Guinea. World News Briefs. New York Times. 19 грудня 1994.
  28. Accident Description. Aviation Safety Network.
  29. Ranter, Harro and Fabian I. Lujan.
  30. Informe de accidente De Havilland DHC 300 – ACES HK2602 (PDF). Aeronautica civil de Colombia. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2014.
  31. "Accident survenu le 24 mars 2001 sur l’île de Saint-Barthélemy (971) au DHC-6-300 « Twin-Otter » immatriculé F-OGES exploité par Caraïbes Air Transpor" (in French).
  32. Jornal de São Tomé. 2 вересня 2006. Архів оригіналу за 2 вересня 2006. Процитовано 28 лютого 2021.
  33. Clark, Amy S. "20 Thought Dead In Pacific Plane Crash."
  34. "Accident description: L'Armée de L'Air 742/CB."
  35. "Crash."
  36. Hradecky, Simon.
  37. "Mixed weather reported before PNG plane crashed." Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 15 січня 2023.
  38. Shrestha, Manesh. "22 dead in Nepal plane crash."
  39. Accident description – 20 January 2011. Aviation Safety Network. 30 серпня 2018.
  40. "Yellowknife plane crash kills 2 people."
  41. CTV News (23 січня 2013). Kenn Borek plane carrying three Canadians missing in Antarctica. CTV. Процитовано 23 січня 2013.
  42. 23 jan 2013. Aviation Safety Network. 24 січня 2013. Процитовано 25 січня 2013.
  43. Radio-Canada (23 січня 2013). Un avion transportant trois Canadiens est disparu en Antarctique (фр.). Station Radio-Canada. Процитовано 23 січня 2013.
  44. CTV News (26 січня 2013). Wreckage of missing plane found, crash deemed 'not survivable'. CTV News. Процитовано 26 січня 2013.
  45. Accident description. Aviation Safety Network.
  46. Crash: Nepal DHC6 near Khidim on Feb 16th 2014, aircraft impacted terrain. Avherald.com. Процитовано 16 лютого 2014.
  47. Accident: Hevilift DHC6 near Port Moresby on Sep 20th 2014, impact with terrain. Avherald.com. Процитовано 22 вересня 2014.
  48. Sugam Pokharel; Holly Yan; Greg Botelho (24 лютого 2016). Nepal plane crash: Tara Air plane goes down, 23 feared dead. CNN.
  49. Sisay, Andualem (30 серпня 2018). 17 killed in Ethiopia military plane crash. Nairobi. Процитовано 30 серпня 2018.
  50. Aditra, Irsul (25 вересня 2019). Jenazah Korban Pesawat Twin Otter yang Jatuh di Papua Berhasil Dievakuasi. Timika. Процитовано 26 вересня 2019.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>