Echinopsis angelesiae
| Echinopsis angelesiae Ехінопсис Анжели | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Echinopsis angelesiae (R.Kiesling[es]) G.D.Rowley, 1980 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Trichocereus angelesii R.Kiesling Soehrensia angelesiae (R.Kiesling) Schlumpb. | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Echinopsis angelesiae (укр. Ехінопсис Анжели, Ехінопсис анжелесі)[1] — сукулентна рослина з роду ехінопсис (Echinopsis) родини кактусових (Cactaceae).
Систематика[ред. | ред. код]
Вид вперше описаний аргентинським ботаніком Роберто Кіслінгом[es] (ісп. Roberto Kiesling, нар. 1941) як Trichocereus angelesii у 1978 році у виданні англ. «Darwiniana; Carpeta del Darwinion»[2] У 1980 році G.D.Rowley переніс його до роду Echinopsis (Echinopsis angelesiae)[3] У 2012 році німецький ботанік Борис О. Шлюмпбергер (нім. Boris O. Schlumpberger), переглянувши у своїй праці «New combinations in the Echinopsis alliance» систематику роду Echinopsis, виділив разом з іншими цей вид до роду Soehrensia (Soehrensia angelesiae)[4]. Однак Едвард Андерсон — член Робочої групи Міжнародної організації з вивчення сукулентних рослин (IOS), колищній її президент у своїй фундаментальній монографії з родини кактусових «The Cactus Family» (2001) описує цей вид як Echinopsis angelesii. На сайті The Plant List — спільному енциклопедичниому інтернет-проєкті із систематики сучасних рослин Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду цей вид також віднесений до роду Echinopsis (Echinopsis angelesiae)[5].
Етимологія[ред. | ред. код]
Видова назва дана на честь Анжели Г. Лопес де Кіслінг, дружини аргентинського ботаніка Роберто Кіслінга.[6]
Ареал і екологія[ред. | ред. код]
Echinopsis angelesiae є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований в департаменті Гуачіпас провінції Сальта. Рослини зростають на висоті 1400 метрів над рівнем моря.
Морфологічний опис[ред. | ред. код]
Рослини чагарникові, низькорослі, сильногіллясті, гілки відходять вертикально і утворюють густі зарості заввишки до 1 метра.
Стебло циліндричне, прямостояче, світло-зелене, матове, 6-6,5 см в діаметрі.
Ребра невисокі, тупі, складчасті.
Ареоли овальні, слабо опушені.
Колючки жорсткі, шилоподібні, прилягають до стебла.
Центральна колючка — одна, завдовжки до 2 см.
Радіальних колючок 12, розходяться по сторонах симетричними парами, нижні довші, до 1,5 см.
Квіти розташовані поруч із верхівкою стебла, дзвоноподібні, білі, завдовжки до 20 см та 14 см у діаметрі.
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню[ред. | ред. код]
Echinopsis angelesiae входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів під загрозою зникнення (EN).
Цей вид має невеликий ареал (площа поширення становить 2200 км²), і, незважаючи на велику кількість, популяції зменшуються через розведення кіз. Має низьку продуктивність плодів і насіння, розмножується переважно вегетативно.
Echinopsis angelesiae зустрічається в межах провінційного заповідника Кебрада-де-лас-Кончас.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Darwiniana; Carpeta del Darwinion 21(2-4): 314 (-315; fig.) Buenos Aires. 1978
- ↑ Repertorium Plantarum Succulentarum. [British section of the International Organization for Succulent Plant Study]. Leeds. 29: 5 (1980).
- ↑ Boris O. Schlumpberger: New combinations in the Echinopsis alliance. In: Cactaceae Systematics Initiatives. Nr. 28, 2012, S. 30.
- ↑ Echinopsis angelesiae (R.Kiesling) G.D.Rowley. The Plant List. Процитовано 06.01.2023.
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — С. 10. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
- ↑ Echinopsis angelesiae. CITES. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 776 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Echinopsis angelesiae. Королівські ботанічні сади в К'ю. (англ.)
- Echinopsis angelesiae. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. (англ.)
- Echinopsis angelesiae. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 2 травня 2010. (англ.)
- Echinopsis angelesiae. Cactiguide.(англ.)
- Echinopsis angelesiae. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). (англ.)
- Echinopsis angelesiae. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 12.06.2018. (рос.)