Giuseppe Miraglia
| Авіаносець «Джузеппе Міралья» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Гідроавіаносець | |
| Держава прапора | 
| |
| Спущено на воду | 20 грудня 1926 року | |
| Введено в експлуатацію | 1 листопада 1927 року | |
| Статус | зданий на злам у 1950 році | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 5 400 тонн (стандартна) 5 913 тонн (повна) | |
| Довжина | 121,22 м | |
| Ширина | 14,99 м | |
| Осадка | 5,82 | |
| Бронювання | 80 мм пояс 70 мм палуба | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни Parsons, 8 котлів Yarrow | |
| Потужність | 16 700 к.с. | |
| Швидкість | 31 вузол | |
| Екіпаж | 296 (16 офіцерів) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 x 102-мм гармати | |
| Зенітне озброєння | 12 x 13,2-мм кулеметів | |
| Авіація | 17 літаків | |
«Джузеппе Міралья» (італ. Giuseppe Miraglia) — італійський гідроавіаносець періоду 1920-1950-х років.
Історія створення[ред. | ред. код]
Авіаносець «Джузеппе Міралья» був закладений 5 березня 1921 року на верфі Армійського арсеналу в Ла-Спеції як пасажирський пароплав «Città di Messina», але викуплений італійським урядом для перебудови у гідроавіаносець. Роботи з перебудови тривали протягом 1924—1927 років. 1 листопада 1927 року корабель вступив у стрій.
Конструкція[ред. | ред. код]
В центральній частині корабля був збудований ангар, над яким були надбудови та димові труби. Ворота ангару відкривались спереду та ззаду. Запуск літаків здійснювався за допомогою двох катапульт, підйом гідролітаків з поверхні води — за допомогою двох кранів.
Спочатку на кораблі розміщувались літаки Macchi M.18, які потім замінили на IMAM Ro.43.
Історія використання[ред. | ред. код]
«Джузеппе Міралья» брав участь у італо-ефіопській війні та громадянській війні в Іспанії.
Під час Другої світової війни корабель використовувався як навчальний авіаносець. Після капітуляції Італії корабель був інтернований союзниками та з вересня 1943 року використовувався як плавбаза підводних човнів на Мальті.
Після війни корабель використовувався для транспортування італійських військовополонених додому, потім як плавуча казарма в Таранто. У 1950 році корабель був проданий на злам.
Література[ред. | ред. код]
- Robert Gardiner, ed. (1995). Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 1557501327. (англ.)
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
- Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Nave appoggio aerei Giuseppe Miraglia sul sito della Marina Militare. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
| ||||||||||||||||||||||||||