HMS Audacity (D10)
Авіаносець «Одасіті» | ||
---|---|---|
Авіаносець «Одасіті» | ||
Служба | ||
Тип/клас | Ескортний авіаносець | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Спущено на воду | 29 вересня 1939 року | |
Виведений зі складу флоту | Потоплений 21 грудня 1941 року | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 10 230 тонн (стандартна) 11 000 тонн (повна) | |
Довжина | 142,40 м | |
Ширина | 17,14 м | |
Осадка | 6,6 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | дизель | |
Потужність | 5 200 к.с. | |
Швидкість | 14,5 вузлів | |
Екіпаж | 210 осіб | |
Озброєння | ||
Зенітне озброєння | 1x102-мм гармата 6x57-мм зенітних гармат 4 автомати «Пом-пом» 4 автомати «Ерлікон» | |
Авіація | 6-8 літаків Grumman F4F Wildcat |
«Одасіті» (англ. HMS Audacity (D10)) — перший британський ескортний авіаносець часів Другої світової війни. Переобладнаний із захопленого німецького суховантажу «MV Hannover».
Історія створення[ред. | ред. код]
MV Hannover[ред. | ред. код]
Корабель «MV Hannover» збудували як суховантаж для перевезення генеральних вантажів у 1939 році на верфі «Bremer Vulkan». Корабель використовували для перевезення бананів із Вест-Індії. Порт приписки — Бремен.
З початком Другої світової війни у березні 1940 року судно намагалося прорватись у Німеччину, але його перехопили британський легкий крейсер «Данедін» і канадський есмінець «Кемпенфелт». Команда намагалась знищити судно, відкривши кінгстони та організувавши пожежу, проте його вдалось врятувати. «Ганновер» відновили, перейменували на «Sinbad» (пізніше — на «Empire Audacity») та використовували як транспортне судно.
Ескортний авіаносець HMS Audacity[ред. | ред. код]
Досвід початкового періоду війни показав, що торгові каравани без авіаційного прикриття були дуже вразливі, навіть при наявності кораблів супроводу. Тому виникла думка переобладнати декілька торгових суден в авіаносці, призначені для охорони морських конвоїв. Першим кораблем, переобладнаним таким чином, став «Одасіті». Переобладнання розпочалось у січні 1941 року і тривало 5 місяців.
Конструкція авіаносця була максимально спрощена. Він не мав ні ангару, ні літакопідйомників, ні катапульти, ні острівної надбудови. Літаки розміщувались прямо на польотній палубі розмірами 137,2×18,3 м.
На палубі були змонтовані два спрощених аерофінішери, здатні затримати літак масою 4 тонни та швидкістю 100 км/г, та аварійні бар'єри. В трюмі корабля розмістили 3 000 тонн баласту.
Запас авіаційного палива становив 45 460 л.
Зенітне озброєння складалось з однієї 102-мм гармати, шести 57-мм зенітних гармат, 4 автоматичних зенітних установок «Пом-пом» та 4 автоматів «Ерлікон».
Корабель вступив у стрій у червні 1941 року.
Історія використання[ред. | ред. код]
Після вступу у стрій «Одасіті» взяв участь у двох гібралтарських конвоях.
OG 74[ред. | ред. код]
Конвой вирушив з Англії 13 вересня 1941 року. 21 серпня конвой був атакований німецьким бомбардувальникам Focke-Wulf Fw 200 «Condor», якому вдалось серйозно пошкодити корабель «Walmer Castle» (наступного дня він був потоплений своїм корветом). Проте винищувачі з «Одасіті» збили німецький літак.
HG 74[ред. | ред. код]
Конвой вирушив з Гібралтару 2 жовтня 1941 року і без пригод дістався до Англії 17 жовтня.
OG 76[ред. | ред. код]
Конвой вирушив до Гібралтару 28 жовтня 1941 року. Винищувачі з «Одасіті» збили чотири німецькі бомбардувальники «Condor», втративши один літак.
HG 76[ред. | ред. код]
14 грудня 1941 року конвой вирушив з Гібралтару. 17 грудня «вовча зграя» німецьких підводних човнів помітила конвой з 30 суден поблизу Мадейри. Проте літак з «Одасіті» вчасно помітив ворожі підводні човни. Есмінці супроводу скинули глибинні бомби, внаслідок чого був пошкоджений підводний човен U-131, який був змушений піднятись на поверхню. Взявши частину екіпажу в полон, есмінці потопили підводний човен. Незабаром над конвоєм з'явились 2 німецькі бомбардувальники, які негайно були збиті винищувачами з «Одасіті».
Наступного ранку есмінці супроводу змусили піднятись на поверхню підводний човен U-431. Взявши у полон 44 члени екіпажу, есмінці потопили підводний човен.
19 грудня німці здійснили комбіновану повітряно-підводну атаку на конвой. Торпеда з підводного човна U-574 потопила есмінець «Стенлі». Але зразу ж шлюп «Сторк» протаранив підводний човен U-574. В той же час винищувачі з «Одасіті» збили 2 з 3 німецьких бомбардувальників, які брали участь в атаці.
Увечері 21 грудня «Одасіті» був торпедований підводним човном U-751. Після влучання першої торпеди авіаносець втратив хід. Через 70 хвилин в корабель влучили ще 2 торпеди. Корабель розламався навпіл та затонув. Загинули 73 члени екіпажу.
Характеристика проекту[ред. | ред. код]
За свою коротку історію літаки з «Одасіті» збили 5 та пошкодили 3 німецькі літаки. Його досвід показав, що ідея використання дешевого тихохідного авіаносця, призначеного для захисту конвоїв, повністю себе виправдовує.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Audacity (D10)
Література[ред. | ред. код]
- Энциклопедия авианосцев /Под общей редакцией А. Е. Тараса. — Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002. (рос.)
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега, 2006 — 256 с. (рос.)
- С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР. (рос.)
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946 / US Naval Institute Press. ISBN 978-0870219139
Координати: 43°45′ пн. ш. 19°54′ зх. д. / 43.750° пн. ш. 19.900° зх. д.
|