HMS Egret (L75)
| «Ігрет» (L75) | ||
|---|---|---|
| HMS Egret (L75) | ||
 | ||
| Шлюп «Ігрет». Вересень 1942 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | шлюп типу «Ігрет» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | перший корабель флоту на ім'я «Ігрет» | |
| Корабельня | J. Samuel White, Коуз
| |
| Замовлено | 5 березня 1937 | |
| Закладено | 21 вересня 1937 | |
| Спущено на воду | 31 травня 1938 | |
| Введено в експлуатацію | 10 листопада 1938 | |
| На службі | 1938–1943 | |
| Загибель | 27 серпня 1943 року потоплений німецькими бомбардувальниками Do 217 II./KG 100 ударом крилатими ракетами Hs 293 | |
| Нагороди | 3 бойових відзнаки[Прим. 1][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Нехай вас не обдурить моя легкість» (лат. Noli mea levitate decipi) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1200 тонн (стандартна) | |
| Довжина | 84 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 3600 к.с. | |
| Швидкість | 19,25 вузлів (35,65 км/год) | |
| Дальність плавання | 5 000 миль (9300 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год) | |
| Екіпаж | 188 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 (4 × 2) × 102-мм гармат QF 4 inch Mk XVI у спареній установці Mk.XIX 1 76-мм корабельна гармата QF 12-pounder 12 cwt | |
| Торпедно-мінне озброєння | 1 протичовнова РСЗВ «Хеджхог» Mk10 8 бомбометів Mk6 2 бомбоскидачі Mk9 | |
| Зенітне озброєння | 4 (1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50 | |
«Ігрет» (англ. HMS Egret (L75) — військовий корабель, шлюп, головний у своєму типі, Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
Шлюп «Ігрет» був закладений 21 вересня 1937 року на верфі компанії J. Samuel White на острові Коуз. 31 травня 1938 року він був спущений на воду, а 10 листопада 1938 року переданий до Королівських ВМС Великої Британії.
Історія служби[ред. | ред. код]
На початку Другої світової війни «Ігрет» знаходився в Лоренсу-Маркіш у Східній Африці. Ненадовго шлюп залучали до полювання на рейдери в Індійському океані, перш ніж через Суец і Гібралтар корабель повернувся до Великої Британії. У 1940 році «Ігрет» базувався в Росайті, діючи у складі ескортних сил, які супроводжували конвої поздовж східного узбережжя в Північному морі, і залишався тут під час Норвезької кампанії. У грудні був переведений до Командування Західних підходів і базувався в Лондондеррі для супроводу конвоїв SL/OS до та з Фрітауна в Західній Африці.
У червні 1941 року «Ігрет» був у доці, проводячи модернізацію. У січні 1942 року він супроводжував конвой SL 97, коли він був атакований німецькою авіацією та групою підводних човнів. Конвой був посилений Гібралтарським ударним угрупованням, групою протичовнової підтримки, і німецький човен U-93 було знищено без втрат з боку конвою.
З жовтня «Ігрет» брав участь в підготовці та проведенні операції «Смолоскип», висадці союзників у французькій Північній Африці. У грудні шлюп супроводжував конвой MKF 4 з Гібралтару, коли вони перехопили проривач блокади «Германія», який був затоплений власною командою, щоб уникнути захоплення.
У 1943 році «Ігрет» охороняв конвої до Північної Африки та з неї.
27 серпня 1943 року 40-ва група підтримки, що складалася з «Ігрета» разом із шлюпом «Пелікан» і фрегатами «Джед», «Ротер», «Спей» і «Евенлод», діяла в Біскайській затоці, забезпечуючи прикриття конвоям з Північної Африки. Групу атакувала ескадрилья II./KG 100 з 18 Dornier Do 217, що несли радіокеровані планеруючі бомби Hs293 A-1. Один з двох прикриваючих есмінців, «Атабаскан», був сильно пошкоджений, а «Ігрет» було потоплено, при цьому загинуло 194 члени екіпажу. У той час на борту було чотири спеціалісти з електроніки Y-Service Королівських повітряних сил, усі вони також загинули під час атаки. Інший есмінець, «Гренвілль», також був атакований Do 217, але вижив завдяки тому, що зміг увернутися від планеруючої бомби.
Затоплення «Ігрета» призвело на якісь час до призупинення союзниками протичовнового патрулювання у Біскайській затоці.
«Ігрет» був першим кораблем у військово-морській історії, який коли-небудь був потоплений керованою ракетою.
Див. також[ред. | ред. код]
- HMS Cooke (K471)
- HMS Magpie (U82)
- Звонкій (міноносець)
- HMS Fowey (L15)
- HMS Merry Hampton (1918)
- Шлюпи типу «Бріджвотер»
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ 3 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939—1942), за Північноафриканську кампанію (1942-1943), за бої в Біскайській затоці (1943).
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- HMS Egret (L 75 / U 75). на uboat.net. (англ.)
- HMS EGRET (L 75) - Egret-class Sloop. на naval-history.net. (англ.)
- HMS Egret (1938) SL (1st)(англ.)
- An Unavoidable Loss: The Sinking of HMS Egret
Література[ред. | ред. код]
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Hague, Arnold (1993). Sloops: A History of the 71 Sloops Built in Britain and Australia for the British, Australian and Indian Navies 1926—1946. Kendal, UK: World Ship Society. ISBN 0-905617-67-3.
