Hyacinthoides non-scripta

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Рід: Гіацинтоідес (Hyacinthoides)
Вид: Гіацинтоідес неописаний
Hyacinthoides non-scripta
(L.) Chouard ex Rothm.
Синоніми
* Hyacinthus non-scriptus L.
  • Scilla festalis Salisb. (nom. illeg.)
  • Scilla nutans Sm. in Sowerby & Smith (nom. illeg.)
  • Scilla non-scripta (L.) Link & Hoffmanns.
  • Endymion nutans Dumort. (nom. illeg.)
  • Agraphis nutans Link. (nom. illeg.)
  • Endymion non-scriptus (L.) Garcke
  • Hyacinthus cernuus L.
  • Scilla cernua (L.) Hoffmanns. & Link
  • Endymion cernuus (L.) Dumort.
Посилання
Вікісховище: Hyacinthoides non-scripta
IPNI: 971733-1
ITIS: 810156
NCBI: 81762

Гіацинтоїдес неописаний (Hyacinthoides non-scripta) — вид рослини родини холодкові.

Назва[ред. | ред. код]

В англійській мові має назву «англійський дзвіночок» (англ. English bluebell).

Будова[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина. Листя лінійне, темно-зелене, блискуче 20-45 см довжини. Навесні з'являється однобічне суцвіття з 6-12 синіх звужених дзвоникоподібних пахучих квіток до 2 см довжиною. Схрещується з Hyacinthoides hispanica.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Зростає на Британських островах, берегах Скандинавії та в Нижніх країнах. Утворює щільний килим у листопадних лісах.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Вирощується як декоративна рослина.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

В опитуванні, що мало визначити улюблену квітку для різних частин Британії, англійський дзвіночок був виключений зі списку голосування, оскільки він перемагав в усіх графствах, залишаючи далеко позаду інших претендентів.[1]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Brown, Paul; correspondent, environment (5 травня 2004). Fans pick the flowers that have grown on them. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 112 ISBN 10: 1846810213 ISBN 13: 9781846810213