Idalus herois

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Idalus herois
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Noctuoidea
Родина: Квітососові (Erebidae)
Підродина: Arctiinae
Рід: Idalus
Вид:
I. herois
Біноміальна назва
Idalus herois
Schaus, 1889

Idalus heroisвид метеликів підродини ведмедиць (Arctiinae).

Опис[ред. | ред. код]

Метелики-ведмедиці середнього розміру. Розмах крил 35–45 мм. Основне забарвлення темно-жовте, крила перетинаються приблизно від середини костального краю до внутрішнього кута чорною смугою, яка є найширшою на обох кінцях, а на зовнішній реберній частині чорне забарвлення простягається по краю до вершини; ця поперечна смуга розділена жилками сіро-білого кольору на серію плям скрізь, де вони перетинають смугу; крила також широко облямовані на всій своїй внутрішній частині та на обох кінцях його зовнішньої частини білим кольором. При основі також позначена поперечна смуга, а також кілька рожевих лусочок біля основи внутрішнього краю. Бахрома біла. У самців зовнішні дві третини крил укриті рожевими лусочками, а в самок так виражений лише внутрішній край. Низ білуватий з кольоровим та мітками. Голова та груди білі, з рожево-коричневими плямами. Черевце кармінного кольору з верхнім рядом білих плям у самки; анус і низ черевця білі. Вид був вперше описаний в 1889 році американським ентомологом Вільямом Шаусом (1858—1942) за матеріалами з Мексики[1].

Місце проживання[ред. | ред. код]

Мешкає цей вид в Мексиці, Венесуелі, Бразилії та можливо ще в деяких країн Південної Америки.

Поведінка[ред. | ред. код]

Idalus herois виробили просунутий спосіб протидіяння кажанам. Вони випускають власні ультразвукові клацання, щоб заглушити сигнали своїх переслідувачів, порушуючи їхню здатність точно вимірювати відстань. Кажани, нападаючи на метеликів-клацальників, збентежені, рухаючись туди-сюди й не знаючи де метелик[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schaus, 1889. Descriptions of New Species of Mexican Heterocera. Entomologica Americana. vol.5, #1: 190
  2. Yong, Ed (2009). Tiger moths jam the sonar of bats. National Geographic. Процитовано 12.02.2024. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Vincent, B. & Laguerre, M. 2014. Catalogue of the Neotropical Arctiini Leach, [1815] (except Ctenuchina Kirby, 1837 and Euchromiina Butler, 1876) (Insecta, Lepidoptera, Erebidae, Arctiinae). Zoosystema 36(2): 137–533. DOI: 10.5252/z2014n2a1 (PDF Архівовано грудень 13, 2021 на сайті Wayback Machine.).

Посилання[ред. | ред. код]