Isomerops
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Isomerops | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Isomerops — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
До цього роду відносяться жуки середніх та досить великих розмірів, із довжиною тіла 11-24 мм. Основні ознаки[1]:
- головотрубка майже в 1.5 рази довша за свою максимальну ширину біля вершини; перед лобом, біля основи, є вдавлення, після якого вона вигнуто-опукла до вершини, яка трохи розширена; посередині головотрубки є кіль, з обох боків якого йдуть глибокі поздовжні борозенки
- 2-й членик вусиків довший за 1-й
- передньоспинка квадратна, без борозенки посередині, із перетяжкою перед переднім краєм, зверху рівномірно й густо вкрита великим та дрібними крапками
- членики лапок із пучками щетинок по боках[2], глибоко вирізані, їх 2-й членик не довший за 3-й, а останній довший за попередні, узяті разом; кігтики зрослися біля основи
- надкрилля ширші за передньоспинку, не мають чітких плечей, опуклі зверху і з боків; боки видовжено-овальні, найширші посередині, проміжки між поздовжніми борозенками рівномірно вкриті дрібними крапками
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Не вивчений, ймовірно, він типовий для Cleonini. Мешканці пустельних пісків. Переміщенню по сипкому піску допомагають пучки коротких щетинок, якими вкриті лапки[3]. Жука Isomerops pflaunderi знаходили у пустелі на кураї[1].
Географічне поширення[ред. | ред. код]
Ареал роду обмежений Іраном, Афганістаном та Пакистаном[4].
Класифікація[ред. | ред. код]
До цього роду включено 5 видів[4]:
- Isomerops baluchicus (Marshall, 1913)
- Isomerops fausti (Petri, 1908)
- Isomerops novus Ter-Minasian, 1988
- Isomerops pfaundleri Zumpt, 1938
- Isomerops subcoriaceus Voss, 1955
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 16, 43-44
- ↑ Meregalli M. Lixinae. In: Handbook of Zoology: Arthropoda, Insecta. Coleoptera, Beetles. Vol. 3. Morphology and Systematics (Phytophaga)
- ↑ Арзанов Ю. Г. Обзор палеарктических видов рода Ammocleonus…// Кавказский энтомол. Бюлетень, 2014, т. 10, вып. 2, с. 261–270. http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/pdf/arzanov_2014_ammocleonus.pdf [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.])
- ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 445. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.