Kodansha

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коданшя
Kodansha Ltd.
Тип кабусікі-ґайся
Організаційно-правова форма господарювання кабусікі-ґайся
Галузь видавнича індустріяd[1]
Спеціалізація видавництво
Гасло Омосірокуте таме ні нару
Засновано 1909
Штаб-квартира Японія Японія Токіо, Японія
Територія діяльності Японія
Продукція книги, журнали
Виторг 172 000 000 000 ¥ (2023)
Співробітники 963
Дочірні компанії King Record Co. Ltd.d і Ichijinsha
Член AJPEA (The All Japan Magazine and Book Publisher's and Editor's Association)d
kodansha.co.jp
Нагороди
Мапа
CMNS: Kodansha у Вікісховищі

Kodansha Ltd. (яп. 株式会社講談社, Кабушікі-ґайшя Коданшя) — найбільше в Японії видавництво, що випускає літературні твори та манґу. Головний офіс компанії розташований у районі Бункьо, Токіо. Kodansha видає як журнали з манґою, такі як Nakayoshi, Monthly Afternoon, Weekly Shonen Magazine, Monthly Shonen Magazine, Monthly Shonen Magazine Special, Seasonal Shonen Magazine Wonder, так і літературні журнали Ґундзо, Ґендай та Weekly Gendai, а також словник японської розмовної мови Nihongo Daijiten.

Згідно із заявою представника «Коданшя», серед їхніх проєктів найпопулярнішою на світовому ринку є манґа (45 %), потім анімаційна та інша медійна продукція (35 %), а останнє місце посідають книги та журнали (20 %)[2].

Історія[ред. | ред. код]

Kodansha

Видавництво Kodansha було засновано Сейдзі Номою в 1909 році на основі Дай-Ніппон Юбенкай (Товариство Ораторів Великої Японії). Першим виданням став літературний журнал Yūben. Назва Kodansha (утворилася від назви журналу Kodan Club, що нині не виходить) було вперше використано в 1911 році, коли видавництво формально об'єдналося з Дай-Ніппон Юбенкай. Поточна офіційна назва компанії з'явилася в 1958 році. Девіз видавництва — Омосірокуте таме ні нару (Бути цікавим та вигідним).

Компанія також володіє Otowa Group, яка управляє спонсорськими фірмами, такими як King Records та Kobunsha, і видає Nikkan Gendai, щоденний таблоїд. Видавництво має тісні зв'язки з компанією The Walt Disney Company, та є офіційним спонсором Діснейленду в Токіо.

Компанія є найбільшим видавцем в Японії, її щорічний дохід сягав 200 мільярдів єн. Проте в ході недавнього спаду в японській економіці і пов'язаного з ним падіння попиту у видавничій індустрії, доходи різко впали та компанія закінчила 2002 фінансовий рік зі збитками, вперше з кінця Другої світової війни. Другий за величиною видавець, Shogakukan, також поніс фінансові втрати, але менші — за 2003 фінансовий рік, доходи Kodansha склали 167 мільярдів йен, в той час як у Shogakukan 150 мільярдів, таким чином різниця склала 17 мільярдів; в найкращі часи, Kodansha обганяла Shogakukan більш ніж на 50 мільярдів йен.

Kodansha також є спонсором престижної премії для манґак — премії манґи Коданся, яка у своєму поточному вигляді з'явилася в 1977 році, хоча під іншими назвами існувала ще з 1960 року.

У квітні 2000 року у зв'язку з 90-річчям видавництва було відкрито меморіальний музей Коданшя Нома[en], що включає предмети японського образотворчого мистецтва з колекції сім'ї Нома.

Журнали видавництва Kodansha[ред. | ред. код]

Кодомо[ред. | ред. код]

Comic Bom Bom (1981–2007)

Сьодзьо[ред. | ред. код]

Nakayoshi, Bessatsu Friend, Betsufure, Dessert, Nakayoshi Lovely, The Dessert. Закриті: Shōjo Club (1923–1962), Shōjo Friend (1962–1996), Mimi (1975–1996), Aria (monthly, 2010–2018)

Сьонен[ред. | ред. код]

Weekly Shonen Magazine, Shonen Rival, Magazine Special, Shonen Sirius, Bessatsu Shōnen Magazine, Shōnen Magazine Edge, Shōnen Magazine R, Suiyōbi no Sirius (вебсайт з 2013), Magazine Pocket (додаток/вебсайт з 2015)

Дзьосей[ред. | ред. код]

Be Love, Kiss, Kiss Plus, ITAN, Hatsu Kiss

Сейнен[ред. | ред. код]

Afternoon, good! Afternoon, Morning, Evening, Magazine Z, Weekly Young Magazine

Онлайн журнали[ред. | ред. код]

Honey Milk, Ane Friend, comic tint

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 会社情報
  2. Семинар «Манга: Тенденции 2010 года и рекламные приёмы». Мангавест. 9 листопада 2010. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 11 листопада 2010.

Посилання[ред. | ред. код]