Outlast: Whistleblower
| Outlast: Whistleblower | |
|---|---|
| Розробник | Red Barrels |
| Видавець | Warner Bros. Interactive Entertainment |
| Дистриб'ютор | Good Old Games[1] |
| Жанр(и) | survival horror |
| Платформа | Microsoft Windows, PlayStation 4, Xbox One |
| Ліцензія | пропрієтарна |
| Дата анонсу | 29 жовтня 2013 |
| Дата випуску | 6 травня 2014 |
| Режим гри | однокористувацька гра |
| Українська | відсутня |
| Вік. обмеження | 18+ |
| Технічні деталі | |
| Рушій | Unreal Engine 3.5 |
| Носій | цифрова дистрибуція |
| Outlast | |
| Попередня гра | Outlast |
| Наступна гра | Outlast 2 |
| Офіційний сайт | |
Outlast: Whistleblower — відеогра у жанрі survival horror, доповнення до Outlast. Гра вийшла 6 травня 2014 року.
Головний герой Вейлон Парк, (англ. Waylon Park) — комп'ютерний спеціаліст, який влаштувався на роботу до корпорації Murkoff та став очевидцем жахливих експериментів, що проводилися в психіатричній лікарні «Mount Massive». Саме Вейлон надіслав лист Майлзу Апшеру — герою оригінальної гри.
Сюжет[ред. | ред. код]
Дія доповнення розгортається приблизно за добу до початку подій оригінальної гри та надалі частково з нею перетинається. Вейлон Парк приходить до тями в кімнаті, в якій знаходиться великий екран. Його піднімають і садять на стілець перед екраном, на якому починають з'являтися різні зображення (морфогенетичне кондиціювання). Починається флешбек та показуються події за 2 години до цього.
Вейлон сидить у себе в офісі та пише електронний лист журналісту Майлзу Апшеру про те, що насправді відбувається в цій лікарні (цей лист можна знайти і прочитати на початку оригінальної гри у машині Майлза). Відіславши листа, Вейлон прямує на терміновий виклик. Під час налагодження комп'ютерної системи, герой спостерігає за підготовкою експерименту над одним з пацієнтів, який відчайдушно намагається вирватися та просить помилування. Після того, як вдається усунути неполадку, один із співробітників просить Вейлона залишити приміщення. Повернувшись до свого офісу, Вейлон побачив у своєму кабінеті Джеремі Блера — віце-президента компанії Murkoff, одного з найвпливовіших працівників корпорації. За наказом Блера головного героя затримують і починають бити за розголошення конфіденційної інформації. Після цього Блер вирішує використовувати Вейлона як піддослідного в одному з експериментів.
Дія гри повертається у теперішній час. Герой дивиться на психоделічні зображення, що мерехтять на екрані, і кричить від болю. Раптом, екран гасне, ремінці на кріслі відстібаються, дозволяючи Вейлону встати. Головний герой хапає камеру, яка весь час знімала його, та біжить з кімнати. Розгортаються події, в результаті яких експеримент з Волрайдером виходить з-під контролю, та наслідки яких пізніше спостерігатиме Майлз Апшер.
Підслухавши розмову охоронця та лікаря, Вейлон дізнається, що у тюремному корпусі знаходиться рація, і він приймає рішення прямувати туди. По дорозі йому зустрічається канібал Френк Манера, який намагається зловити і з'їсти Вейлона. Пізніше він також зустріне братів-близнюків з тесаками, які, незважаючи на їхню розмову про вбивство головного героя, не завдадуть йому шкоди, якщо не підходити до них занадто близько.
Потрапивши в тюремний корпус, Вейлон намагається скористатися рацією, але зненацька з'являється Блер і, зламавши рацію, намагається задушити Вейлона, проте йому заважає Кріс Уокер і Блер змушений відступити. Втікаючи від Кріса, Вейлон чує повідомлення для персоналу про початок евакуації через адміністративне крило. Принагідно він стикається з Деннісом — пацієнтом, у якого дисоціативний розлад ідентичності. Він намагається зловити героя, щоб здати його так званому Нареченому — Едді Глускіну, в обмін на своє власне життя.
Рухаючись в адміністративну частину лікарні, Вейлон випадково потрапляє у лігво Нареченого, того самого пацієнта з початку гри. Едді Глускін — схиблений пацієнт, який намагається знайти собі наречену в особі інших пацієнтів, попутно катуючи їх на своєму робочому столі, обладнаному циркулярною пилкою. Втікаючи від Глускіна, герой стрибає на сходи у шахті ліфту, які ламаються і падають. Вейлон ранить собі ногу шматком заліза, що стирчить з ліфта. З ушкодженою ногою він ховається у шафці, але потрапляє у пастку — Глускін замикає його в ній, і тягне до своєї майстерні.
У майстерні Глускін пускає в шафку присипляючий газ і герой непритомніє на 12 годин. Прийшовши до тями, Вейлон через щілину спостерігає, як Глускін відрізає геніталії іншим пацієнтам, щоб «зробити їх схожими на жінок», а пізніше вбиває їх на своєму столі. Черга доходить і до Вейлона, коли Глускін намагається відрізати йому геніталії, але йому несподівано заважає один із пацієнтів. Герой користується моментом та звільняється. Він вистрибує через вікно. Пізніше, він знаходить ключ від дверей, який був у руці нареченої, ймовірно, однієї з жертв Глускіна. Вейлон намагається відкрити двері, але його знову ловить Глускін, і намагаючись повісити його на петлю, що прив'язана до стелі, як й інших його жертв, гине сам, насаджуючись на арматуру.
У чоловічому відділенні, герой з вікна спостерігає як горить каплиця, де спалював себе отець Мартін, а пізніше бачить у холі озброєних найманців Murkoff, які оглядають труп Річарда Трагера, вбитого Майлзом. У цей момент десь далеко лунає стрілянина, серед найманців починається метушня.
Дойшовши до головного виходу з клініки в адміністративному блоці, Вейлон зустрічає пораненого Джеремі Блера. Блер раптово нападає на нього і ранить ножем, проте з'являється Волрайдер і вбиває його. Поранений Вейлон, підійшовши до воріт клініки, сідає в машину Майлза. Завівши мотор, він бачить силует Волрайдера, який набув форму Майлза Апшера, і протаранивши машиною головні ворота, Вейлон залишає лікарню.
Пізніше, сидячи за ноутбуком, Вейлон готується завантажити запис з камери в Інтернет. Перед ним стоїть людина, яка каже, що наслідки завантаження цього відео можуть бути непоправними для нього та його сім'ї, але це буде правильним рішенням. Вейлон завантажує відео та закриває ноутбук.
Сприйняття[ред. | ред. код]
Ігровий сайт IGN високо відзначив звукові ефекти в грі, і те, що грати як і раніше — страшно, проте доповнення не приносить нічого нового в ігровий процес[2].
| Агрегатор | Оцінка |
|---|---|
| GameRankings | 83,33% |
| Metacritic | 74/100 |
| Видання | Оцінка |
|---|---|
| IGN | 6,4/10 |
Факти[ред. | ред. код]
- Едді Глускін це та сама людина, яка намагається вирватися з рук вчених на початку гри. Це можна зрозуміти за зовнішністю Едді, а також по імені, вказаному у кутку монітора, за яким сидів Вейлон на початку гри. Це пояснює те, чому при зустрічі Глускін каже: «Ми не зустрічалися раніше? Я пам'ятаю, що вже десь бачив тебе».
- Коли Едді Глускін шукає Вейлона, він наспівує пісню I Want A Girl. Ця ж пісня у виконанні ансамблю American Quartet використовувалася у трейлері до гри[3].
- Погано помітний образ людини, яку прийняв Волрайдер наприкінці гри — Майлз Апшер.
- Образи братів можливо були скопійовані з реальних прототипів — близнюків Дрессі та Кейсі[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Good Old Games — 2008.
- ↑ Sliva, Marty (1 листопада 2021). Outlast: Whistleblower Review. IGN (англ.). Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
- ↑ Outlast: Whistleblower - Trailer (укр.), архів оригіналу за 31 грудня 2021, процитовано 31 грудня 2021
- ↑ Roger Ballen, photographer: are you ready to enter his world?. the Guardian (англ.). 6 квітня 2012. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.