RER E
| RER E | |
| Транспортна мережа | RER[1] |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 14 липня 1999 |
 | |
 | |
| Зазвичай використовуваний транспортний засіб | SNCF Class Z 22500d, SNCF Class Z 50000d і RER NGd |
| Континент | Європа |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Адміністративна одиниця |
Париж[2] Сена і Марна[2] Івлін[2] О-де-Сен[2] Сена-Сен-Дені[2] Валь-де-Марн[2] |
| Шістнадцятковий триплет кольору | BD76A1 |
| Оператор | SNCF Voyageursd |
| Дата офіційного відкриття | 14 липня 1999 |
| Ширина колії | європейська колія |
| Щоденний пасажиропотік | 372 000 |
| Початкова чи кінцева точка | Gare de Nanterre-La Folied, Magenta railway stationd, Gare de Chelles-Gournayd і Gare de Tournand |
| Довжина або відстань | 52,3 км |
.svg) | |
| |
| Маршрутна карта | Template:RER Ed |
| Тип електрифікації | 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd[3] |
| Стан використання | використовується[d] |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 23 339 і 27 742 |
| Timetable/schedule URL | transilien.com/fr/page-lignes/ligne-e#content-section-1152-part-2-tab |
| Номер залізничної лінії | E |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 RER E у Вікісховищі | |
RER E - одна з п'яти ліній у Réseau Express Régional (укр. Регіональна експрес-мережа), що є гібридом S-Bahn та U-Bahn, обслуговує Париж, Франція та його околиці. Лінія RER E завдовжки 52,3 км прямує між Парижем та східними передмістями, причому всі потяги обслуговують станції в центрі Парижа, а потім розгалужуються до кінців лінії.
Лінія проходить від західної кінцевої точки Осман — Сен-Лазар (E1) до східної кінцевої точки Шель-Гурне (E2) і Турнана (E4). Під орудою SNCF.
Спочатку мало назву Est Ouest Liaison Express або EOLE, RER E є найновішою лінією у мережі, відкрита в 1999 році, мала розширення в 2003 році та подальше розширеннями на захід, що на 2021 будується (в 2022 до Нантер-ла-Фолі, в 2024 до Мант-ла-Жолі).
Історія[ред. | ред. код]
RER E відкрито 14 липня 1999 від Осман-Сен-Лазар до Шель-Гурне. Мала у своєму складі тунель завдовжки 2 км між станціями Осман — Сен-Лазар і Мажанта (яка обслуговує Східний і Північний вокзали).
30 серпня 1999 року на лінію було додано нове відгалуження від Нуазі-ле-Сек до Вільє-сюр-Марн. Це відгалуження 14 грудня 2003 року продовжили до Турнана.
13 грудня 2015 року у 19 окрузі Парижа відкрито станцію Роза Паркс.
Список станцій RER E[ред. | ред. код]
| Відгалуження | Станція | Зона | Обслуговує муніципалітети |
|---|---|---|---|
| E1 | Осман — Сен-Лазар | 1 | Париж |
| Магента | 1 | Париж | |
| Раза Паркс | 1 | Париж | |
| Пантен | 2 | Пантен | |
| Нуазі-ле-Сек | 3 | Нуазі-ле-Сек | |
| E2 | Бонді | 3 | Бонді |
| Ле-Ренсі — Вільмомбль — Монфермей | 4 | Ле-Ренсі, Вільмомбль | |
| Ганьї | 4 | Ганьї | |
| Шене – Ганьї | 4 | Ганьї | |
| Шель – Гурне | 4 | Шель, Гурне-Сюр-Марн | |
| E4 | Роні-Буа-Пер'є | 3 | Роні-су-Буа |
| Роні-су-Буа | 3 | Роні-су-Буа | |
| Валь-де-Фонтене | 3 | Фонтене-су-Буа | |
| Ножан – Ле-Перре | 3 | Ножан-сюр-Марн, Ле-Перре-сюр-Марн | |
| Ле-Буллеро- – Шампіньї | 3 | Шампіньї-сюр-Марн | |
| Вільє-сюр-Марн – Ле-Плессі-Тревіз | 4 | Вільє-сюр-Марн, Ле-Плессі-Тревіз | |
| Івріс – Нуазі-ле-Гран | 4 | Нуазі-ле-Гран | |
| Емеренвіль – Понто-Комбо | 5 | Емеренвіль, Понто-Комбо | |
| Руассі-ан-Брі | 5 | Руассі-ан-Брі | |
| Озуар-ла-Ферр'єр | 5 | Озуар-ла-Ферр'єр | |
| Гретз-Арменвільє | 5 | Гретз-Арменвільє | |
| Турнан | 5 | Турнан-ан-Брі |
Рухомий склад[ред. | ред. код]
| Модель | Клас | Фото | Тип | Макс швидкість | вагонів у потязі | Кількість | Маршрут | Рік побудови | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| mph | km/h | ||||||||
| MI2N | Z22500 |  |
EMU | 86 | 140 | 5 | 53 |
|
1999 |
| Bombardier
Francilien |
Z50000 | 
|
86 | 140 | 8 | 45 | (обладнання у спільній експлуатації з лінією P)
|
2009- | |
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- RATP's English-language website [Архівовано 16 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- RATP's interactive map of the RER [Архівовано 18 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- RATP's interactive map of the Paris métro [Архівовано 4 липня 2009 у Wayback Machine.]
|
