Rhinolophus bocharicus
| Rhinolophus bocharicus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Підковикові (Rhinolophidae) |
| Рід: | Підковик (Rhinolophus) |
| Вид: | R. bocharicus
|
| Біноміальна назва | |
| Rhinolophus bocharicus Kastschenko & Akimov, 1917
| |
| |
Rhinolophus bocharicus (підковик бухарський[1]) — вид рукокрилих родини Підковикові (Rhinolophidae).
Вперше для науки цей вид описали у співавторстві відомі українські зоологи академік Микола Кащенко (1855—1935) та професор Михайло Акімов (1886—1955) у 1917 році.[2]
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Вид середнього розміру з довжиною передпліччя від 47 до 53 мм, довжиною хвоста від 22 до 32 мм, довжиною вух від 19 до 24 мм. Спинні частини тіла коричнево-сіруваті, темніші на плечах і білясті в основі волосків, а черевні частини сіро-білуваті. Вуха середньої довжини. Нижня губа має глибоку поздовжню борозенку і дві нечіткі бічні. Хвіст довгий і повністю включений у велику уропатію. Перший верхній премоляр невеликий і розташований за межами альвеолярної лінії[3].
Поширення[ред. | ред. код]
Країни проживання: Афганістан, Іран, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан. Поширений в пустельних передгір'ях[4].
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Мешкає в печерах. Самиці під час вагітності та в період лактації утворюють колонії окремо від самців. Зазвичай ці колонії досягають кількох сотень осіб. Зимують у глибоких печерах. Полює в сутінках, літають низько над землею, харчуються в основному метеликами, іноді на жуками та іншими комахами[4].
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
Втрата середовища проживання становить деяку загрозу[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Кащенко Н. Ф., Акимов М. П. 1917 (1918). Rhinolohus bocharicus sp. nov. Ежегодник Зоологического музея АН. 22 (1—3): 221—223.
- ↑ Srinivasulu, C.; Racey, P. A.; Mistry, S. A key to the bats (Mammalia: Chiroptera) of South Asia // Journal of Threatened taxa. — 2010. — Вип. 2. — № 7. — С. 1001–1076. — DOI:.
- ↑ а б в IUCN
|